Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обшиватися
обшивка
обшивчастий
обширь
обшити
обшкрябати
обшмагати
обшмалити
обшмарувати
обшматувати
обшморгати
обшморгнути
обшморгувати
обшпарити
обшпарювати
обшугати
обшугувати
обшугуватися
обшукати
обшукування
обшукувати
общипати
общипувати
общитити
общубрати
об'юшити
об'явити
об'явка
об'являти
об'являтися
об'язати
об'язувати
об'язуватися
об'якоритися
об'яснити
овад
овадний
овак
овалашити
овва!
овдовілий
овдовіти
оведян
овершки
овес
овесковий
овесок
овеча
овеченька
овечий
овечина
овечка
овечник
овийка
овід
овін
овіяти
оводень
оводня
овощ
овощевий
оврах
оврашковий
оврашок
овсина
овсище
овсі
овсім
овсюг
овсяний
овсяник
овсяниця
овсянка
овчарик
овчарь
овчина
огавний
огавно
огазнути
огана
оганятися
огарь
огвара
огень
огер
огида
огидити
огидіти
огидливий
огидливість
огидлий
огидлість
огидний
огидник
огидниця
огидність
огидно
огиднути
огинатися
огир
огірковий
огірок
огірочник
огірчище
оглабля
оглав
оглавець
оглас
огласити
оглашати
оглашатися
оглашенка
оглашенний
огледіти
огледітися
оглобельний
оглобля
оглух
оглухнути
оглухти
Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл.на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Запили́ти Cм. запилювати.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Підхарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = підхарчуватися. Подадуть ласу потраву, як уже добре підхарчилися. Ном. № 11967.
Побратимство, -ва, с. Братство, дружба. ЕЗ. V. 197. Може ви чували коли небудь про побратимство? Де вже не чували? Се наш, січовий звичай; як не одрізняй себе од миру, а все чоловікові хочеться до кого небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого; от побратаються да й живуть довіку укупі, як риба з водою. К. ЧР. 123.
Помірати, -ра́ю, -єш, гл. Умирать. Ой прощай, світе ясний, прекрасний, тяжко на тобі жити; а тяжче, важче молоденькій не нажившись помірати. Чуб. V. 146.
Пробуток, -тку, м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.
Свист, -ту, м. 1) Свистъ. (Змій) своїм свистом за 40 верстов людей побивав. Грин. II. 270. Коли вже ви перестанете того свисту? МВ. (О. 1862. III. 64). 3) піти у свист. Сбѣжать, пойти въ бѣга. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. Ном. № 11035. 3) = цвист. Вас. 166.
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. Cм. убіж.
Циганство, -ва, с. Цыганство. На́ тобі циганство і панство, коня вороного, ще й хвайду до того. Ном. № 950 (одм.).
Нас спонсорують: