Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обшиватися
обшивка
обшивчастий
обширь
обшити
обшкрябати
обшмагати
обшмалити
обшмарувати
обшматувати
обшморгати
обшморгнути
обшморгувати
обшпарити
обшпарювати
обшугати
обшугувати
обшугуватися
обшукати
обшукування
обшукувати
общипати
общипувати
общитити
общубрати
об'юшити
об'явити
об'явка
об'являти
об'являтися
об'язати
об'язувати
об'язуватися
об'якоритися
об'яснити
овад
овадний
овак
овалашити
овва!
овдовілий
овдовіти
оведян
овершки
овес
овесковий
овесок
овеча
овеченька
овечий
овечина
овечка
овечник
овийка
овід
овін
овіяти
оводень
оводня
овощ
овощевий
оврах
оврашковий
оврашок
овсина
овсище
овсі
овсім
овсюг
овсяний
овсяник
овсяниця
овсянка
овчарик
овчарь
овчина
огавний
огавно
огазнути
огана
оганятися
огарь
огвара
огень
огер
огида
огидити
огидіти
огидливий
огидливість
огидлий
огидлість
огидний
огидник
огидниця
огидність
огидно
огиднути
огинатися
огир
огірковий
огірок
огірочник
огірчище
оглабля
оглав
оглавець
оглас
огласити
оглашати
оглашатися
оглашенка
оглашенний
огледіти
огледітися
оглобельний
оглобля
оглух
оглухнути
оглухти
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. Грин. II. 74; Чуб. II. 239. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. 194. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Шух. I. 263. Палає, як горен. Ном. 3) Известковая печь. Славяносерб. у.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!... Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака. Левиц. І. 16.
Здоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта. Чуб. V. 527.
Змітати, -та́ю, -єш, сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.
Квіт, -ту, м. 1) Цвѣтокъ. Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Макс. Діточки мої, квіти мої! пов'яли ви у зеленочку. МВ. І. 46. 2) в квіти = квітка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти. Св. Л. 76.
Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Нищити, -щу, -щиш, гл. Разорять, уничтожать.
Пославка, -ки, ж. Слухъ, молва. Черк. у. Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. МВ. (КС. 1902. X. 141).
Нас спонсорують: