Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Висмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. висмажитися, -жуся, -жишся, гл. Выжариваться, выжариться, вытапливаться, вытопиться (о жирѣ).
Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату.
Обрік, -року, м.
1) Обѣтъ. Обрік даю більше цього не робити. Обреклись оброком нищити краї турецькі. Святому Юру обрік себе оброком.
2) Овесъ съ рубленной соломой для корма лошадямъ. Горе мені козакові, нема сіна лошакові, нема сіна і оброку.
Підкасатися, -саюся, -єшся, гл.
1) Засучить рукава.
2) Подобрать платье, полы платья.
Попідписувати, -сую, -єш, гл. Подписать (во множествѣ).
Поросточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.
Посклити, -клю, -лиш, гл. Вставить стекла (во множествѣ).
Сірозем, -му, м. Сѣрая земля.
Цвіріньок, -нька, м. = цвіркун.