Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю.
Запи́лювати I, -люю, -єш, сов. в. запили́ти, -лю́, -лиш, гл. Запыливать, запылить.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Обидник, -ка, м. Обидчикъ.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх.
Поперепивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перепити, но во множествѣ.
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Толочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать посѣвы, траву. Цуцу, босий! не толоч проса. Паси, паси, коли хоч, тілько управи не толоч.
Шлям, -му, м.
1) Илъ, грязь.
2) Мѣхъ.
3) Длинный шовъ въ тулупѣ.