Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обшиватися
обшивка
обшивчастий
обширь
обшити
обшкрябати
обшмагати
обшмалити
обшмарувати
обшматувати
обшморгати
обшморгнути
обшморгувати
обшпарити
обшпарювати
обшугати
обшугувати
обшугуватися
обшукати
обшукування
обшукувати
общипати
общипувати
общитити
общубрати
об'юшити
об'явити
об'явка
об'являти
об'являтися
об'язати
об'язувати
об'язуватися
об'якоритися
об'яснити
овад
овадний
овак
овалашити
овва!
овдовілий
овдовіти
оведян
овершки
овес
овесковий
овесок
овеча
овеченька
овечий
овечина
овечка
овечник
овийка
овід
овін
овіяти
оводень
оводня
овощ
овощевий
оврах
оврашковий
оврашок
овсина
овсище
овсі
овсім
овсюг
овсяний
овсяник
овсяниця
овсянка
овчарик
овчарь
овчина
огавний
огавно
огазнути
огана
оганятися
огарь
огвара
огень
огер
огида
огидити
огидіти
огидливий
огидливість
огидлий
огидлість
огидний
огидник
огидниця
огидність
огидно
огиднути
огинатися
огир
огірковий
огірок
огірочник
огірчище
оглабля
оглав
оглавець
оглас
огласити
оглашати
оглашатися
оглашенка
оглашенний
огледіти
огледітися
оглобельний
оглобля
оглух
оглухнути
оглухти
Верховодка, -ки, ж. Рыба: a) Uranus copus. б) Alburnus lucidus. Браун. 27.
Гергот, -ту, м. и пр. = ґерґот и пр.
Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. Аф. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила. Аф.
Куропатва, -ви, ж. Куропатка. Мудрий! Ззів куропатву, а каже, що одгризлась. Ном. № 3067.
Ля́хівка, -ки, ж. 1) Полька. Левиц. І. 161, 209. 2) Прошвенный узоръ въ женской или мужской рубашкѣ, родъ мере́жки; различныя названія ляхівки: ля́хівка на з, 4, 5, 6, 7, 9 дірочок, — ціле коліща, — цілий збан, — хрестичками, — кругла наши́ванка, — ко́са, — кругла, — хрещата, — рішіточка. — прутик. На рукавахъ мужской сорочки бываетъ мережка з ляхівкою. Чуб. VII. 415. Кв. І. 6, 143.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Розскиглитися, -люся, -лишся, гл. Начать жалобно кричать.
Теркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = теркотати. 2) О птицахъ: щебетать, чирикать. Пташки лящать, теркотять, співають. Мир. Пов. II. 120.
Чвир, -ру, м. 1) Гарь въ трубкѣ. Мил. М. 75. 2) Родъ водки: полугаръ, 3) Отброски при сахарномъ производствѣ. Харьк. г.