Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Основывать. 2) Грунтовать (у художниковъ).
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Купці гл., дѣтс. = купі.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати.
Насіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. насісти, нася́ду, -деш, гл. 1) Насѣдать, насѣсть, садиться, сѣсть на что. Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали. 2) Налегать, налечь, притѣснять, притѣснить. Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого. Покинь... горілку пити; се на тебе й нудьга з похмілля насідає.
Нетяга, -ги, м. Бобыль, бѣдняга. Чи нема де якого нетяги? На козаку, бідному нетязі три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмеловая. На козаку, бідному нетязі, сап'янці — видні п'яти й пальці, де ступить — босої ноги слід пише. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має; вона дощем покрита, а вітром на славу козацьку підбита. Ум. нетяженька. Нетяго, нетяго, нетяженько моя! де заслужчина твоя? Ув. нетяжище. Струни мої, струни золотії! заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха.
Посмітити, -чу́, -тиш, гл. Насорить.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл.
1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати.
2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає.
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить.
Супонити, -ню, -ниш, гл.
1) Стягивать хомуть.
2) Бить ремнемъ.