Відвітний, -а, -е. Отвѣтный.
Гомі́нка, -ки, ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: «Чи ваші кури несуться?» — Несуться. — «І наша одна сіра несеться». Тілько й гомінки було.
Джиджури́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Принаряживаться, кокетничать.
Зростати, -та́ю, -єш, сов. в. зрости, -сту, -теш, гл. Выростать, вирости. Єсть у мене сестра менша, без мене зросла. Без щастя Зросла, а без долі вродилася. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Ангел линув, сльозу уронив. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Поростовкувати, -кую, -єш, гл. = поростовкмачувати.
Чар, -ру, м. Волшебное зелье. Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром. Во мн. ч.: чари — также еще и чары, колдовство, волшебство. Ми його (капшучок) кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари. Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала. А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови. Ум. чароньки. Мабуть я у тебе чароньків наївся. Що в мене чароньки — чорнії брівоньки.
Шарафан, -ну м., шарафанка, -ки, ж. Юбка изъ выбойки.
