Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орендаренко

Орендаренко, -ка, м. Сынъ арендатора.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЕНДАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЕНДАРЕНКО"
Болісний, болісно. Cм. болізний, болізно.
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Ґо́тур 2, -ра, м. = Готур, Tetrao urogallus. Вх. Пч. II. 15.
Оцет, о́цту, м. Уксусъ. (Канев. у.). Несе щуку-рибу з оцтом. КС. 1882. V. 362. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Єв. Л. XXIII. 36. Піднести з оцтом фиги. Котл. Ен. III. 17.
Підступ, -пу, м. Хитрость, коварство. Єв. Мр. VII. 32. Кого силою грабують, з кого підступом здирають. К. Псал. 59.
Пікинерський, -а, -е. Пикинерскій. КС. 1899. XII. 301.
Повичернювати, -нюю, -єш, гл. Вычернить (во множествѣ).
Попередочку нар. Ум. отъ попереду.
П'ятикутник, -ка, м. Пятиугольникъ. Желех.
Червінь II, -веню, м. Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті. Щог. Сл. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРЕНДАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.