Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орендаренко

Орендаренко, -ка, м. Сынъ арендатора.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЕНДАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЕНДАРЕНКО"
Воронячий, -а, -е. Вороній. Ном. № 12743. вороняче вухо. Порода грибовъ.
За́чесно нар. Въ чести? І мені б зачесно було, як би у дітей було. Ном. № 9227, 12041.
Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.
Купування, -ня, с. Купля; покупаніе. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Обплямити, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Прив'язатися. Cм. прив'язуватися.
Статуя, -туї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть. Шевч. 607.
Узміжок, -жку, м. Окраина межи. Черн. г.
Хвилинонька, хвилиночка, -ки, ж. Ум. отъ хвилина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРЕНДАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.