Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Дочка́, -ки́, ж. Дочь. І появив він (Адам) сини і дочки. Вона князька дочка. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Ум. до́ченька, до́чечка. Встань, моя дочечко, встань, моя галочко.
На́встіж, нар. Настежь.
Оздобити, -блю, -биш, гл. Украсить.
Передавити, -влю́, -виш, гл. Передавить.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте.
Поперемощувати, -щую, -єш, гл. Перемостить (во множествѣ).
Розсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розсмикатися, -каюся, -єшся, гл. Раздергаться.
Слухання, -ня, с.
1) Слушаніе.
2) Повиновеніе.
Фараґів, ґова, м. Топоръ.
