Дерев'я́ка, -ки, ж. 1) Отдѣльное дерево. Уночі щось переносило луччі дерев'я у Антонів сад, уже одна тілько дерев'яка осталась. 2) Кусокъ дерева, полѣно. Ум. Дерев'я́чка.
Ливни́й, -а́, -е́ Проливной (дождь).
Миліо́н, -ну, м. Милліонъ. Сонце завбільшки таке, що з нього можна б зробити сливе півтора миліони наших земель.
Мушкетю́га, -ги. Ув. отъ мушке́т.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють.
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Покрапляти, -ля́ю, -єш, гл. = накрапати. Дощик покрапляє.
Рвонутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, — тільки пил схватився.
Таксувати, -су́ю, -єш, гл. Оцѣнивать, дѣлать оцѣнку. Десь там зробили плуг і ходили по світі таксувати, що плуг варт.
Шкарубкий, -а, -е. Жесткій, шероховатый, корявый. Тілові треба б мнякшому буть, а то бач, яке шкарубке. Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли.