Безгоміння, -ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння.
Візниця, -ці, м. = візник.
Глибень, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Морська глибина.
Засла́ти Ii, -ся. Cм. застилати, -ся.
Обіймище, -ща, с. Обхватъ. Такі дуби верш, що по півтора обіймища.
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ.
2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. А в липині та в осичині, там староста траву косить.
Пралютий, -а, -е. Чрезвычайно злой, лютый.
Санжарка, -ки, ж. Названіе одной пѣсни, а также и танца. Санжарівки на скрипці грали. Вони як вжарили санжарки.
Цілий, -а, -е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ледащо з цілого світа. Газда цілою губою. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. ціленький, цілесенький.
Численність, -ности, ж. Многочисленность.
