Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осавула

Осавула, -ли, м. 1) = осавул. 2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. І. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСАВУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСАВУЛА"
Гачок, -чка, м. Ум. отъ гак. Крючекъ. Шух. І. 226. Скуй гачок на удку. Левиц. І. 123.
Дашо́к, -шка, м. 1) Уменьшит. отъ дах. 2) Знакъ ( ˆ ) надъ долгой или перемѣнной гласной: ô, ê. 3) Козырекъ фуражки.
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава. Левч. Желех.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Опат. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. Грин. III. 251. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Охабиско, -ка, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Піднебення, -ня, с. 1) Небо, Palatum durum. Грин. II. 329. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. Кв. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. Cм. сльоси. Вас. 193, 180.
Скипати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати. ЕЗ. V. 57.
Умолити, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Оглянься, Господи, доколі твого гніву? Доколі не даси рабам тебе вмолити? К. Псал. 212.
Фляшча, -чати, с. = фляшечка. Гн. II. 39.
Хрещатик, -ка, м. Перекрестокъ. Сосниц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСАВУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.