Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Вершій, -шія, м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг.
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. 3) — з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня.
Ляхі́вський, -а, -е. Польскій. Наші дівчата і хлопці швидко зацвенькали по ляхівській.
Невдалеку нар. Неподалеку.
Недонос, -су, м.
1) Недоносъ, роды прежде времени. Русалки... мстяться над людьми за недонос, за те, що їх мати звергла.
2) При сведеніи торговыхъ счетовъ, часть непогашенныхъ торговцу долговъ.
Переселець, -льця, м. Переселенецъ. Дешево продавали (хату) пересельці, ідучи на степи. Та ми пересельці з Курської губерні.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька.
Почесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть.
2) Почесать нѣкоторое время (волосы).
3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною.
