Змикатися, -каюся, -єшся, сов. в. зімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сводить, свести судорогой. Як підняв руку, так вона і зомкнулась, так і заклякла.
Косарик, -ка, м. 1) Ум. отъ косарь. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. 2) мн. Раст. Кавалерскія шпоры, Delphinium consolida.
Нетря, -рі, ж. = нетра.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень.
Перестанок, -нку, м. = перестан. без перестанку. Постоянно. Без перестанку я о тім думаю, чи будеш ти моя.
Помин, -ну, м. Поминаніе. Ой Серпягу положили да і заховали, да помин по Україні, помин відправляли. Также и во мн. ч. Подумала, що його вже на світі нема і стала справляти помини. Cм. поминки.
Скороздра, -ри, ж. Скороспѣлка.
Толочанин, -на, м. Работающій въ числѣ другихъ толокою.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом.
