Верея, -реї, ж. Ось, на которой ходить дверь; столбъ, на который навѣшены ворота. Поставивши ворота з вереями.
Мо́нятися, -юся, -єшся, гл. Мяться, возиться, копаться.
Настругати Cм. настругувати.
Розжаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розжалити, -лю, -лиш, гл. Разжалобливать, разжалобить. Най я довше не думаю, най серця не розжаляю. Десь у тебе, Марусе, кам'янеє сердечко: вечір стоїш, не заплачеш, матінки не розжалиш. Батенька розжалила.
Роззнак, -ка, м. роззнака, -ки, ж. Знающій человѣкъ. Встрѣчено въ употребленія только съ отрицаніемъ не: Бреше, бреше, а я слухаю та мовчу, наче б то я й не роззнак. Я жінка не роззнака, не знаю, куду обернутись. Cм. нероззнака.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила.
Товстуватий, -а, -е. Толстоватый.
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл.
1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти.
2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати.
Утрунок, -нку, м. = тлунок.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ум. хвартуши́нка.
