Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одзьобувати
один
одина
одинадцятеро
одинадцятий
одинадцятка
одинадцять
одинак
одиначка
одинець
одиниця
одинокий
одиноцтво
одинчик
одинюсінький
одичавіти
одібрати
одіва
одівання
одівати
одіватися
одівець
одіво
одіг..
одігати
одід..
одідичення
одідичити
одіж
одіжний
одіз..
одій..
одім..
одіння
одіп..
одір..
одіржини
одіс..
одіт..
одіти 2
одітний
одія
од'ї..
одк..
одл..
одм
одмінча
одн..
одна
однак
однакий
однако
однаковий
однаковісінький
однаковісінько
однаковість
однаково
одначе
одненький
однісінький
одніський
одно
однобарвний
однобожник
однобокий
одноборство
однобочка
одновілити
одновірець
одновірний
одновірство
одногніздки
одногодки
одноголосний
одноголосність
одноголосно
одногорбий
однодворець
однодворський
однодержавний
однодумець
однодумний
однодумність
одноє
одноженство
одноземець
однозор
однокінка
однокінний
однокопитий
однокрилий
однокровник
одноличній
однолітка
однолітній
одноліток
одноманітний
одноманітно
одномасний
одномовець
одноногий
одноножаний
одноокий
одноплемінний
однораз
одноразний
однорал
одноралля
одноральський
одноріг
однорілля
однорожок
однорук
однорукий
одноруч
одноручка
одноручний замок
односердне
односердя
односкладовий
Виготовляти, -ляю, -єш, сов. в. виготовити, -влю, -виш, гл. = виготовувати, виготувати. Мнж. 177. — ниву. Як ріллю виготовив, Богу помоливсь — і все. Кіевск. у.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429.
Замота́ти, -ся. Cм. замотувати, -ся.
Кивнути Cм. кивати.
Кугава, -ви, ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ. Вх. Зн. 30.
Перегнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перегнити и перегнисти, -гнию́, -є́ш, гл. Перегнивать, перегнить. Гниє, гниє, та й не перегниє. Ном. № 232, стр. 297.
Розговорювати, -рюю, -єш, сов. в. розговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Разговаривать, поговорить. Бороню на себе дивитись, розговорювати і баляси точити. Котл. МЧ. Ні з ким об вірі християнській розговорити. АД. І. 213. 2) Развлекать, развлечь разговоромъ. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не заборонює думати про себе, ніщо її не розговорює. Мир. Пов. II. 84. Так то я вже радію, як розговорю його, розважу. МВ. (О. 1862. III. 69). Поговоріть, тіточко, розговоріть мене. МВ. ІІ. 41.
Снуватися, -нуюся, -єшся, гл. 1) Сноваться, дѣлаться основѣ. 2) Ходить сюда и туда. Снуюся по хаті, тиняюсь. Г. Барв. 83. 3) Болтаться. Пояс так і снується коло неї. 4) Мерещиться, вертѣться. Снується мі перед очі, як вдень, так і вночі. Ном. № 378. Біле личко, чорні брови на душі снується. Чуб. V. 2.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Чимбарка, -ки, ж. Родъ верхней одежды у мѣщанъ. А міщанство! У них своя одежа.... чимбарка суконна.... О. 1862. VIII. 33. Cм. чамара, чемера, чемерка.
Нас спонсорують: