Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одзьобувати
один
одина
одинадцятеро
одинадцятий
одинадцятка
одинадцять
одинак
одиначка
одинець
одиниця
одинокий
одиноцтво
одинчик
одинюсінький
одичавіти
одібрати
одіва
одівання
одівати
одіватися
одівець
одіво
одіг..
одігати
одід..
одідичення
одідичити
одіж
одіжний
одіз..
одій..
одім..
одіння
одіп..
одір..
одіржини
одіс..
одіт..
одіти 2
одітний
одія
од'ї..
одк..
одл..
одм
одмінча
одн..
одна
однак
однакий
однако
однаковий
однаковісінький
однаковісінько
однаковість
однаково
одначе
одненький
однісінький
одніський
одно
однобарвний
однобожник
однобокий
одноборство
однобочка
одновілити
одновірець
одновірний
одновірство
одногніздки
одногодки
одноголосний
одноголосність
одноголосно
одногорбий
однодворець
однодворський
однодержавний
однодумець
однодумний
однодумність
одноє
одноженство
одноземець
однозор
однокінка
однокінний
однокопитий
однокрилий
однокровник
одноличній
однолітка
однолітній
одноліток
одноманітний
одноманітно
одномасний
одномовець
одноногий
одноножаний
одноокий
одноплемінний
однораз
одноразний
однорал
одноралля
одноральський
одноріг
однорілля
однорожок
однорук
однорукий
одноруч
одноручка
одноручний замок
односердне
односердя
односкладовий
Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Мет. 152. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. Ном. № 7636. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Волох, -ха, м. 1) Балахъ, румынъ. Ой волохи, волохи, вас осталося трохи; і ви, молдавани, тепер ви не пани. Шевч. 153. 2) мн. волохи. Волоса на рукахъ и пр. Так волохи й повставали. Ном. № 8191.
Капостити, -пощу, -стиш, гл. Пакостить.
Кошниця, -ці, ж. Родъ высокаго и узкаго хворостянаго амбарчика, въ который ссыпаютъ кукурузу въ початкахъ. Kolb. I. 62.
Нетямний, -а́, -е́ Безчувственный, находящійся въ безсознательномъ состояніи. Та й повінчала нетямну вже мертву. К. ПС. 21. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу нетямну людину. К. МБ. XI. 146.
Нешеретований, -а, -е. 1) О зернѣ: не очищенный отъ шелухи передъ помоломъ. 2) нешерето́вана шля́хта. Захудалая, обѣднѣвшая, необразованная шляхта. Пан Кулінський був собі шляхтич з тієї дрібної нешеретованої шляхти, що крізь щаблі вилітає. Св. Л. 275.
Обстава, -ви, ж. = обстанова. Левиц. І. 237. Обстанови городського життя. Мир. ХРВ. 70.
Різдво, -ва, с. Рождество (праздн. 25 дек.). Різдво Ісуса сталося так. Св. Мт. І. 18. Добридень на Великдень, добривечір на Різдво. Ном. № 6394.
Росхитати, -ся. Cм. росхитувати, -ся.
Упинчатися, -чаюся, -єшся, гл. Хлопотать, добиваться, Шкода! не впинчайся за ним. Черк. у. Я б і не впинчався, бувши тобою, за чорзна-чим. Черк. у.
Нас спонсорують: