Вихта, -ти, ж. Отработокъ натурою въ видѣ добавленія къ условленной денежной платѣ (при наймѣ земли).
Вовкун, -на, м. = вовкулака. Теща зробила зятя вовкуном.
Жарьо́ха, -хи, ж. Трепка, побои.
Знирнути, -ну́, -не́ш, гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма.
Лепо́к, -пка́, м. Раст. Asperugo Араrine.
Лі́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. 3) Рыболовная плетенка. 4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. 5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. 6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні? 7) Раст. Corylus avellana. Ум. лісочка.
Повставати I, -таємо́, -єте́, гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали.
2) Высадиться. На землю з човнів повстававши, спитавсь, чи є що їсти їм.
Примирок, -рка, м. прими́ря, -р'я, с. Перемиріе, примиреніе. Посли пославши, просить примир'я. Із бусурменським салтаном примир'є мали.
Скаралуща, -щі, ж. Скорлупа.
Стрілиця, -ці, ж.
1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці.
2) Сапожная колодка (ступня).
3) Кряжъ. Воно, бач, гора б то; але по цей бік балка дуже глибом і по той бік теж; так він не балкою, а стрілицею побіг, бо, бач, рівно було.
4) Прорѣзанный каналъ на болотѣ.
5) Раст. Saggitaria saggitaefolia L.