Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одзьобувати
один
одина
одинадцятеро
одинадцятий
одинадцятка
одинадцять
одинак
одиначка
одинець
одиниця
одинокий
одиноцтво
одинчик
одинюсінький
одичавіти
одібрати
одіва
одівання
одівати
одіватися
одівець
одіво
одіг..
одігати
одід..
одідичення
одідичити
одіж
одіжний
одіз..
одій..
одім..
одіння
одіп..
одір..
одіржини
одіс..
одіт..
одіти 2
одітний
одія
од'ї..
одк..
одл..
одм
одмінча
одн..
одна
однак
однакий
однако
однаковий
однаковісінький
однаковісінько
однаковість
однаково
одначе
одненький
однісінький
одніський
одно
однобарвний
однобожник
однобокий
одноборство
однобочка
одновілити
одновірець
одновірний
одновірство
одногніздки
одногодки
одноголосний
одноголосність
одноголосно
одногорбий
однодворець
однодворський
однодержавний
однодумець
однодумний
однодумність
одноє
одноженство
одноземець
однозор
однокінка
однокінний
однокопитий
однокрилий
однокровник
одноличній
однолітка
однолітній
одноліток
одноманітний
одноманітно
одномасний
одномовець
одноногий
одноножаний
одноокий
одноплемінний
однораз
одноразний
однорал
одноралля
одноральський
одноріг
однорілля
однорожок
однорук
однорукий
одноруч
одноручка
одноручний замок
односердне
односердя
односкладовий
Бидзатися, -дзаюся, -єшся
Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Брандуші, -шів, м. мн. раст. родъ подснѣжниковъ. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. I. 120.
Госте́ць, -тця́, м. Хроническій ревматизмъ въ суставахъ. Драг. 40. КС. 1889. XI. 303. Мнеть, як гостець бабу. Ном. № 4004. Точно болѣзнь эта не опредѣлена, такъ какъ, повидимому, названіемъ гостець охватывается не одна болѣзнь. По народному вѣрованію гостець въ скрытомъ состояніи есть у каждаго человѣка и обнаруживается ревматическими болями, сыпями, чирьями, ранами. Нечистий, пога́ний госте́ць, що загнива́ється — очевидно сифилисъ. Мил. М. 94.
Квітина, -ни, ж. Одинъ цвѣтокъ. Ось я принесла тобі сорочечку і тую квітину з стьожок..., сьогодня моє вінчання. О. 1862. VIII. 25. Ум. квітиночка. А дитиночка — як квітиночка. Грин. III. 337.
Маґлівни́ця, -ці, ж. = маґельни́ця. Шмате перуть... висушивши навивають на тачівку — валок, і тачають маґлівницею, у якої є плече, зуби і фіст. Шух. І. 154.
Пруд, -ду, м. Быстрое теченіе воды. Там, де вода прудко йде, — ото й пруд. Черниг. у.
Трунок, -нку, м. 1) Спиртный напитокъ. Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого. К. Досв. 22. 2) Желудокъ. ЕЗ. V. 25. Нездорово на трунок. Харьк. г. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано. Випить чарку, то вино добре на трунок. Черк. у. Горілку добру у трунку чуть. Черк. у. Ум. труночок.
Чупарний, -а, -е. Опрятный, красиво одѣтый, красиво убранный. Cм. чепурний.
Штрихонути, -ну, -неш, гл. = штриконути. Як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.
Нас спонсорують: