Виховання, -ня ср. Воспитаніе. Виховання і чоловіка і народу з матірньої мови повинно починатися.
Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
Гук IІ, -ку, м. 1) Звукъ. Тишу не чути, а гук чути. Рай цілий радости і пекло мук, пісні слав'янські, голос з того світа, невідомий од серця і до серця гук. 2) Крикъ, гулъ, шумъ, стукъ, грохоть. Ой гук, мати, гук, де козаки п'ють. Братчики з веселим гуком підняли діжки з медом та горілкою. Щось гукне: «Химо, Химо!» та й пійде гук по темному бору, аж лунає. У неділю гуки по селу: Карадіч дочку оддає. Настя розчахнула двері з гуком. Гук з замкової гармати. 3) Небольшой водопадъ, порогъ на рѣкѣ. 4) Трубка волынки. Гуде, як гук. 5) Птица. а) = Гукало. б) = Гукарня. 6) Насѣк. Scarabaeus stercorarius. Cм. Гуком. Ум. (кромѣ 1 и 2 знач.). Гучо́к.
Затруси́ти Cм. затрушувати.
Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ.
2) Дѣлать увертки, увертываться.
Куснути Cм. кусати.
Мінджува́ти и пр. = менджувати и пр.
Накла́нятися, -няюся, -єшся, гл. Накланяться, вдоволь покланяться. Поки накланяється! Поки хто оглянеться на вдову!..
Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. 2) Сбруя. Ой у саді, соді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Ум. нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, — не дасть тобі нарядоньку поносити.
Розляпати Cм. розляпувати.