Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огляд
оглядання
оглядати
оглядатися
оглядач
оглядини
оглянути
оглянутися
огневий
огневиця
огнедихатий
огнекрилатий
огненний
огненно
огнепальний
огниво
огнивце
огник
огнина
огнистий
огничок
огнище
огнянець
огняний
огняник
огняниця
ого!
оговорюватися
оговтатися
оголити
оголобля
оголодити
оголони
оголосити
оголоска
оголошення
оголошувати
оголошуватися
огонь
огонь 2
огоня
огорнути
огород
огорода
огороджувати
огородина
огородити
огородник
огородникувати
огородній
огорожа
огортати
огорчати
ограбувати
ограда
огребки
огребом
огребти
огризати
огрібати
огрібатися
огрібач
огрівати
огрійливий
огрійливо
огріх
огрішитися
огрядненький
огрядний
огрядність
огуд
огуда
огудина
огудиння
огудити
огузка
огулити
огулитися
огулом
огуритися
огурненький
огурний
огурність
огурно
огурство
огурятися
од
одаль
одамашковий
одая
одб..
одв..
одвір 1
одвір 2
одвірець
одвірник
одвірок
одвукінь
одг..
одд..
одежа
одежина
одека
оден
оденки
оденок
оденути
оденутися
оденчичка
оденьки
одерачка
одержати
одержування
одержувати
одержуватися
одернувати
одж..
одже
одзвінки
одзьобати
Верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Горюва́льниця, -ці, ж. Женщина бѣдстдующая, горюющая. Моя й матінко рідна! Моя й скитальниця, моя й горювальниця. Мил. 195. Ум. Горюва́льничка. Моя й дочко, моя й горювальничко! Мил. 219.
Когутячий, -а, -е. Пѣтушій. Желех.
Ля́пання, -ня, с. 1) Хлопаніе. 2) Шлепаніе, плесканіе. 3) Бросаніе чѣмъ-либо липкимъ и мокрымъ. 4) Пачканіе, пятнаніе. 5) Звуки отъ ударовъ рукою. 6)язико́м. Болтовня.
Наві́сочка, -ки, ж. Украшеніе, подвѣшенное на обрядовомъ свадебномъ деревцѣ, — гільці́. Що в нашому гільці сребряні навісочки. Мил. 141. Cм. наві́са.  
Пожирення, -ня, с. Пожиранье, пожранье. Грин. II. 350. Переказує якийсь змій цареві, щоб він або три вози золота дав, або старшу дочку на пожирення. Грин. І. 152.
Селище, -ща, с. 1) Селеніе. Веселі селища в гаях. Шевч. 2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Канев. у. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські. К. Дз. 68.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше. Радом. у.
Шинкарювати, -рюю, -єш, гл. Содержать кабакъ, заниматься продажей спиртныхъ напитковъ. Сим. 214.
Нас спонсорують: