Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осліп II
осліпити
осліпнути
осліпти
ослобонити
ослобонитися
ослоник
ослононько
ослуга
ослухатися
ослюк
осля
осмалити
осмалювати
осмалюватися
осмеркнути
осмеркнутися
осмикати
осмикувати
осмів
осмілити
осміляти
осмілятися
осміх
осміхатися
осміхнутися
осмішкуватися
осміювати
осмолити
осмолювати
осмутніти
оснач
осначка
оснівка
оснівний
оснівниця
оснівонька
основа
основина
основиця
основувати
особа
особе
особий
особистий
особистість
особисто
особітний
особливе
особливий
особне
особний
особно
особшаний
особше
осовище
осовіти
осовнь
осока
осокір
осокорина
осолода
осолоджувати
осолодіти
осолодуватий
осоння
осонь
осоромити
осоромитися
осоромляти
осоруга
осоружитися
осоружний
осот
осотий
оспалий
оспіх
осподарь
оставатися
оставити
оставлюк
оставляти
останній
останок
остаріти
остатися
остатній
остаток
остача
остеґа
остень
остербати
остербнути
остерегати
остерегатися
остивати
остивно
остигати
остиглувати
остигти
остилий
остинки
остистий
остити
ості
остобісіти
остовпеніти
остовпіти
остогидіти
остогидливий
остогиднути
остопранцюватіти
осторобитися
осторога
осторожність
осторонь
осточортіти
острах
острахнутися
острашка
Борсати, -са́ю, -єш, гл. ? Cм. борс.
Збиткува́тися, -куюся, -єшся (над ким), гл. = збиткувати (кого). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Чуб. V. 548. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Гол. І. 155. Теперка, дякувати Богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва була. Камен. у.
Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Чуб. V. 1126. Один зверх одного. Рудч. Ск. І. 4.
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Обкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. обкидатися, -даюся, -єшся, гл. Откидывать, откидать отъ себя. діла не обкидаєшся. Столько дѣла, что не успѣешь всего сдѣлать. Мир. Пов. І. 128.
Попогрюкати, -каю, -єш, гл. То-же, что и грюкати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.
Скавучання, -ня, с. Визжаніе, визгъ (собаки).
Смовдь, -ди, ж. Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. ЗЮЗО. І. 131. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. ЗЮЗО. I. 131. Кріпкий як смовдь. Лубен. у.
Цвіріньок, -нька, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Чурком нар. = дзюрком. Ненька.... лиш заплакали гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком. Федьк. Пов. 42.
Нас спонсорують: