Білечка, -ки, ж. Ум. отъ і. біль.
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Ди́бо́шки Въ выраженіи: на дибошках. На цыпочкахъ. Підходить на дибошках, щоб не чуть було. Cм. II. Дибки.
Лавчастий замок. Въ гуцульскихъ хатахъ одинъ изъ двухъ родовъ деревянныхъ замковъ, которыми запираются входныя двери; называется также сліпий. лавчєстий замок состоитъ изъ одвірника, засува и зубчастого ключа. одвірник прибить до одвірок, сквозь него проходитъ засув съ двумя отверстіями (ґарами): въ одвірнику находятся лавки, гладкіе продолговатые куски твердаго дерева, силою своей тяжести падающіе в ґари, чѣмъ и производится запираніе; при помощи зубчєстого ключа эти лавки поднимаются, засув получаетъ возможность передвинуться и отпереть дверь.
Міздря́, -рі, ж. Мездра.
Немошний и немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. Думки... підрізують немощну силу. І немощну мою душу за світ посилаю. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись.
Перепалати, -ла́ю, -єш, гл.
1) Перестать пылать.
2) = опалати.
Солодощі, -щей и -щів, ж. мн.
1) Сладость, сласти.
2) Наслажденіе. Усі веселощі, всі солодощі в світі очам її душі, мов сон, являє.
Студонути, -ну, -неш, гл. Сильно подуть, сильно повѣять. Вітер як студоне, так і людину б занесло наче.
Уділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уділити, -лю́, -лиш, гл. Удѣлять, удѣлить, дать. Бог нам дав, і людям вділяймо. Моя ненько, моя матінко? Нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила? Кому ви (мати мертва) нас уручаєте, кому ви нас уділяєте? Я й хату їм збудую, і города вділю, і поля дам. Почали вони з братом ділиться хазяйством і вділили дурневі коростявого бичка.