Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осліп II
осліпити
осліпнути
осліпти
ослобонити
ослобонитися
ослоник
ослононько
ослуга
ослухатися
ослюк
осля
осмалити
осмалювати
осмалюватися
осмеркнути
осмеркнутися
осмикати
осмикувати
осмів
осмілити
осміляти
осмілятися
осміх
осміхатися
осміхнутися
осмішкуватися
осміювати
осмолити
осмолювати
осмутніти
оснач
осначка
оснівка
оснівний
оснівниця
оснівонька
основа
основина
основиця
основувати
особа
особе
особий
особистий
особистість
особисто
особітний
особливе
особливий
особне
особний
особно
особшаний
особше
осовище
осовіти
осовнь
осока
осокір
осокорина
осолода
осолоджувати
осолодіти
осолодуватий
осоння
осонь
осоромити
осоромитися
осоромляти
осоруга
осоружитися
осоружний
осот
осотий
оспалий
оспіх
осподарь
оставатися
оставити
оставлюк
оставляти
останній
останок
остаріти
остатися
остатній
остаток
остача
остеґа
остень
остербати
остербнути
остерегати
остерегатися
остивати
остивно
остигати
остиглувати
остигти
остилий
остинки
остистий
остити
ості
остобісіти
остовпеніти
остовпіти
остогидіти
остогидливий
остогиднути
остопранцюватіти
осторобитися
осторога
осторожність
осторонь
осточортіти
острах
острахнутися
острашка
Буката, -ти, ж. = букат. Въ томъ же значеніи и Ум. букатка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.
Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів». Гліб. 42.
Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Други́ня, -ні, ж. Подруга. За царицею другині до царя в гостину серед радощів весільних як голубки линуть. К. Псал. 110.
Перевертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. переверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Переворачиваться, перевернуться. Перевертався і нудився, не здужав голови звести. Котл. Ен. II. 13. 2) Переворачиваться, перевернуться, опрокидываться, опрокинуться. Як ударю по казану, то він і перевернеться. Стор. МПр. 47. 3) Проходить, пройти, перебывать. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. А паничів що то в нас перевернулось! МВ. (О. 1862. III. 40). 4) Превращаться, превратиться. Його (вовкулаку) тільки б зустріти та Грицем назвати, дак і перевернеться людиною. Г. Барв. 454. Перевернулись тепер уже кат знає нащо запорожці. К. ЧР. 89.
Переплата, -ти, ж. Переплата. Ум. переплатка.
Помогти, -ся. Cм. помогати, -ся.
Пороскуйовджувати, -джую, -єш, гл. = пороскудлувати.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував? Борз. у.
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756.
Нас спонсорують: