Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орендувати

Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЕНДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЕНДУВАТИ"
Брязкітка, -ки, ж. = брязкальце. Ум. брязкіточка.
Вихожати, -жаю, -єш, гл. = виходжати. Дівчаточка із гаю вихожаючи співають. Шевч. 648.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum. МВ. ЗЮЗО. І. 118.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Кика, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики! Уманск. у. и Харьк. г.
Позакохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Влюбиться (о многихъ).
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Пороспуджувати, -джую, -єш, гл. = поросполохувати.
Розгониха, -хи, ж. Та, которая разгоняетъ, — эпитетъ каши, такъ какъ при простомъ крестьянскомъ обѣдѣ послѣ нея встаютъ изъ-за стола. Каша — розгониха наша. Ном. № 12317.
Упекти, -ся. Cм. упікати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРЕНДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.