Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облітку
облічити
облічитися
облога
облоговий
облогувати
обложенець
обложити
обложитися
облоки
обломити
обломитися
облопатися
облуд
облуда
облудка
облудний
облудник
облудниця
облудність
облудно
облузати
облук
облупати
облупити
облуплений
облуплювати
облуплюватися
облупувати
облупуватися
облюбити
облюдніти
облягати
обляги
облягма
облягти
облягтися
облямівка
облямка
облямовувати
облямуватися
обляпати
обляпувати
обляпуватися
обляскати
облячи
обляшити
обляшувати
обляшуватися
обмазати
обмазувати
обмазуватися
обмаїти
обмакогонити
обмакотижити
обмакотирити
обмалкувато
обмаль
обмальовувати
обмальовуватися
обмана
обманити
обманний
обманник
обманниця
обманювати
обмарити
обмаслити
обмастити
обмах
обмахало
обмахлярувати
обмахнути
обмахорити
обмахувати
обмахуватися
обмацати
обмацки
обмацування
обмацувати
обмацуватися
обмащувати
обмаювати
обмежити
обмежувати
обмерзати
обмерлий
обмертвіти
обмерти
обмести
обметиця
обмивання
обмивати
обмиватися
обмила
обмилитися
обмилятися
обминати
обминувати
обминути
обминутися
обмислити
обмити
обмитити
обмівний
обмівник
обмівниця
обміжний
обміжок
обміна
обмінити
обмінок
обмінювати
обмінюватися
обміняння
обміняти
обмірання
обмірати
обмірковувати
обміркуватися
Вара II, -ри, ж. Вареніе, варка. Встрѣчено въ поговоркѣ: Тут ні вари, ні пари, — не только ничего не варять, а и вода даже не грѣется и потому и паръ не идетъ. Фр. Пр. 136. з того ні вари, ні пари. Отъ этого нѣтъ никакой пользы. Фр. Пр. 6.
Ворітниця, -ці, ж. 1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. О. 1862. I. 35. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці! АД. І. 41. 2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота. Мнж. 135.
Грива́ч, -ча́, м. 1) = Гривань. 2) Дикій голубь.
Жо́втка, -ки, ж. Желтая краска. Писанки кидають спочатку в жовтку, а потім по жовтому і пишуть.
Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт. Желех.
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Полегкий, -а, -е. Легковатый.
Поперемощувати, -щую, -єш, гл. Перемостить (во множествѣ).
Постарий, -а, -е. Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. Н. Вол. у. Стоїть якась постара замучена молодиця. МВ. І.
Правовірник, -ка, м. Правовѣрный человѣкъ. І правовірникам серця возвеселяв. К. МБ. X. 10.
Нас спонсорують: