Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облітку
облічити
облічитися
облога
облоговий
облогувати
обложенець
обложити
обложитися
облоки
обломити
обломитися
облопатися
облуд
облуда
облудка
облудний
облудник
облудниця
облудність
облудно
облузати
облук
облупати
облупити
облуплений
облуплювати
облуплюватися
облупувати
облупуватися
облюбити
облюдніти
облягати
обляги
облягма
облягти
облягтися
облямівка
облямка
облямовувати
облямуватися
обляпати
обляпувати
обляпуватися
обляскати
облячи
обляшити
обляшувати
обляшуватися
обмазати
обмазувати
обмазуватися
обмаїти
обмакогонити
обмакотижити
обмакотирити
обмалкувато
обмаль
обмальовувати
обмальовуватися
обмана
обманити
обманний
обманник
обманниця
обманювати
обмарити
обмаслити
обмастити
обмах
обмахало
обмахлярувати
обмахнути
обмахорити
обмахувати
обмахуватися
обмацати
обмацки
обмацування
обмацувати
обмацуватися
обмащувати
обмаювати
обмежити
обмежувати
обмерзати
обмерлий
обмертвіти
обмерти
обмести
обметиця
обмивання
обмивати
обмиватися
обмила
обмилитися
обмилятися
обминати
обминувати
обминути
обминутися
обмислити
обмити
обмитити
обмівний
обмівник
обмівниця
обміжний
обміжок
обміна
обмінити
обмінок
обмінювати
обмінюватися
обміняння
обміняти
обмірання
обмірати
обмірковувати
обміркуватися
Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
Згрібші́й, -а, -е. О полотнѣ: болѣе толстое. Полотно грубше називався згрібне́, а тонше чесане. Шух. І. 259.
Злоги, -гів, м. мн. 1) Роды. Балт. у. 2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями. Черк. у.
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво. Грин. II. 334.
Надска́кувати, -кую, -єш, сов. в. надско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. 2)кому, перед ким. Подслуживаться, подольщаться къ кому.
Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. Н. Вол. у.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Порачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ. Присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував. Мир. ХРВ. 60.
Статечність, -ности, ж. Постоянство, степенность, солидность, порядочность, благоразуміе. А старшина, занедбавши свою статечність, та гоцака! аж курява пішла. Канев. у. Достатечность показує статечность. Ном. № 1363.
Нас спонсорують: