Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть.
Дере́зка, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Потерять вѣру, извѣриться.
2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Їй уже тепер усе зневірилося. Тобі... зневірились люде.
Командувати, -дую, -єш, гл. Командовать. Сами кільки солдат воюються, а тих, що командують, і немає.
Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. Дали кужелю прясти. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. дим кужілем. Дымъ клубами.
Накоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Взлелѣять, возрастить, воспитать многихъ (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?
Цюркотати, -кочу, -чеш и цюркотіти, -кочу, -тиш, гл. = дзюркотати. Дощ цюркотиш.
Шкодник, -ка, м.
1) = шкідник.
2) Шалунъ, проказникъ.