Баришок, -шку, м. Ум. отъ бариш.
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. — кирпу. Важничать, задирать носъ. — на що, куди. Намекать на что. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ.
Лепешня́к, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. Cм. лепеха 2.
Неглядка, -ки, ж. Нерадивая, незаботливая. Взяв невістку та й кається. Чим же вона негожа? Хай правда, що вона неглядка та ледаченька, ну так і син їхній такий же; та й самі старі такі. Що ж, що вона не хоче нічого глядіть? І вони ж такі!
Підхід, -хо́ду, м. Подходъ.
Плав, -ву, м. 1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Коломак весною дуже грав: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. 2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. Плав так і двигтить. На плавах стоїть і маяче в воді високий, густий, широколистий очерет. Селезень на ставу, утінка на плаву. хай він під плав піде! Проклятіе: пожеланіе смерти. 3) Соръ, всякіе предметы, плывущіе по рѣкѣ сплошнымъ слоемъ. Злилось як плав. плавом, як плав пливе. Множество двигается. Як плав пливе — військо йде. 4) Правильное перо, маховое перо (у птицъ). Ум. плавок, плаво́чок. Ой підпалю, підпалю селезневі косиці, щоб же він не літав на чужії плавочки.
Поцмокати, -каю, -єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами.
Розв'язувати, -зую, -єш, сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. — руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю.
Укладуватися, -дуюся, -єшся, гл. = укладатися.