Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облітку
облічити
облічитися
облога
облоговий
облогувати
обложенець
обложити
обложитися
облоки
обломити
обломитися
облопатися
облуд
облуда
облудка
облудний
облудник
облудниця
облудність
облудно
облузати
облук
облупати
облупити
облуплений
облуплювати
облуплюватися
облупувати
облупуватися
облюбити
облюдніти
облягати
обляги
облягма
облягти
облягтися
облямівка
облямка
облямовувати
облямуватися
обляпати
обляпувати
обляпуватися
обляскати
облячи
обляшити
обляшувати
обляшуватися
обмазати
обмазувати
обмазуватися
обмаїти
обмакогонити
обмакотижити
обмакотирити
обмалкувато
обмаль
обмальовувати
обмальовуватися
обмана
обманити
обманний
обманник
обманниця
обманювати
обмарити
обмаслити
обмастити
обмах
обмахало
обмахлярувати
обмахнути
обмахорити
обмахувати
обмахуватися
обмацати
обмацки
обмацування
обмацувати
обмацуватися
обмащувати
обмаювати
обмежити
обмежувати
обмерзати
обмерлий
обмертвіти
обмерти
обмести
обметиця
обмивання
обмивати
обмиватися
обмила
обмилитися
обмилятися
обминати
обминувати
обминути
обминутися
обмислити
обмити
обмитити
обмівний
обмівник
обмівниця
обміжний
обміжок
обміна
обмінити
обмінок
обмінювати
обмінюватися
обміняння
обміняти
обмірання
обмірати
обмірковувати
обміркуватися
Видовбувати, -бую, -єш, сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953.
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Вузький, -а, -е. Узкій. Туди ввійти — широкі ворота, а відтіль — вузькі. Ном. № 7352., Ум. вузенький, вузесенький.
Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить. Аф.
Запасни́й, -а́, -е́ Запасливый. Ось у Цвіляка можна купити: се люде запасні; а більш нема ні в кого. Камен. у.
Команиця, -ці, ж. 1) Трилистникъ, клеверъ, дятлина. На сім боці на толоці жовта команиця. Гол. II. 418. 2) Раст. Viola tricolor. Лв. 102.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Обвикати, -ка́ю, -єш, сов. в. обвикнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Драг. 62. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. Г. Барв. 319.
Росиян, -на, м. Россіянинъ, русскій. Гн. І. 196.
Тетеронька, тетерочка, -ки, ж. Ум. отъ тетера.
Нас спонсорують: