Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa.
Варт, вартий, -а, -е. Стоющій; стоить. Не варт і річі. Не варт і печеної цибулі. Пусти його, не варт він того. Рублів з п'ять варт.
Воля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Ум. воленька.
Горо́хв'янка, -ки, ж. = Горохвина.
Жва́вий, -а, -е. Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Такий жвавий, як рак на греблі. Жвавий, як ведмідь до корита. Жвавий, як рибка в річці. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Ум. жваве́нький, жваве́сенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу.
Мужва́, -ви́, ж. соб. Мужичье. Якась мужва обідрана. Сказано мужва — не розчовпе, що піп у церкві скаже, та й торочить, що робити гріх. Убірайтесь ік нечистій матері, мужва невмивана.
Сиворакша, -ші, ж. = сивограк. Перелітають з гори на гору то ряба горлиця, то сивий припутень, то синя сиворакша.
Сирвасер, -ру, м. Крѣпкая водка, азотная кислота.
Шеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ обдирать шелуху на зернѣ. Мельник меле, шеретує.