Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ.
Жні́йка, -ки, ж. Ум. отъ жнія.
Заві́ска, -ки, ж. Передникъ, фартукъ.
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Недивний, -а, -е. Неудивительный. Недивним річам не дивуйся.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл.
1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали.
2) = починатися.
Смуглявий, -а, -е. = смаглявий. На смуглявих щоках грав рум'янець. Ум. смуглявенький.
Солодуха, -хи, ж. Родъ кушанья изъ ржаного солода( = кваша?).
Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу.
2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.
