Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапник

Орапник, -ка, м. = гарапник. Козелец. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАПНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАПНИК"
Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.
Бурочка, -ки, ж. Ум. отъ бурка. Употребл. и вмѣсто бурка 3. Вх. Пч. 11. 36.
Глинець, -нця, м. Аллюминій. Желех.
Зіпра́тися, зперу́ся, -ре́шся, гл. Смыться, порваться отъ частаго мытья.
Незмислений, -а, -е. Безсмысленный. Мали вони нас за скот незмислений. К. ЧР. 196.
Попідкупляти, -ля́ю, -єш, гл. Подкупить (многихъ).
Рукодіяння, -ня, с. = рукодія. Нема в світі, як свого рукодіяння чи полотно, чи свита: носитиметься не знать докіль. Васильк. у.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки. Канев. у. 2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи. Канев. у.
Т'алеж, сз. = алеж. Хоч правду женуть люде, т'алеж правда завше буде. Шейк.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРАПНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.