Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отецький
отже
отирлувати
отирлуватися
отишити
отік
отіпанка
отіпання
отіпати
отісонька
отлас
отласина
ото
отоді
отой
отокуватися
отопити
отопка
отоплювати
отоплюватися
отора
оторопатіти
отоса
оточати
оточатися
оточини
оточити
оточки
оточувати
отощати
отратитися
отримати
отримач
отримувати
отріб
отрібка
отроба
отрова
отровний
отроїти
отруби
отруїти
отруйливий
отрунок
отрусити
отрута
отрухнути
отрушувати
отруювати
отруюватися
отруя
отсе
отсей
оттак
оттакелецький
оттакий
оттам
оттепер
оттим
отто
оттоді
оттодішній
оттой
оттуди
оттут
отуманити
отуманіти
отут
отуха
отхнябитися
отце
отцевий
отцевський
отцевщина
отцей
отчемесувати
отчизна
отчизний
отчина
отягати
отягатися
отягтися
отягуватися
отягчати
отяжити
отяжіти
отямитися
офіра
офірувати
офіція
офіціяліст
офлис
ох
охаб
охаба
охабиско
охабити
охабитися
охабище
охаблений
охабляти
охазяйнуватися
охайливий
охайливість
охайливо
охайлучити
охайний
охайність
охайно
охаменутися
охандожити
охандужити
охання
оханутися
охараскуватися
охати
охаювати
охаюватися
охаючувати
охвара
Бездрик, -ка, м. Насѣк. = сонечко. Coccinella septempunctata. Вх. Пч. І. 5. Cм. бедрик.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Дрант, -ту, м. = дрантя. Вх. Лем. 411.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь. Камен. у.
Назорі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Посвѣтить сколько желалось. Зійшла зоря, зійшла зоря, та й не назорілася. Чуб. V. 354.
Напла́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Наплаваться. Досі ж мої лебеді та й наплавалися. Грин. III. 408. Гиля, гиля, сірі гуси, та вже ж ви наплавались. Чуб. V. 274.
Обгинати, -на́ю, -єш, сов. в. обігнути, -ну, обігнеш, гл. Огибать, обогнуть.
Обертати, -та́ю, -єш, сов. в. оберну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу. 2)на що. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Дещо. Твоє святе слово на святе діло обернуть. К. (О. 1861. VI. 33). А добро, що наздирали з убогого люду, на потреби військовії обернене буде. К. Досв. 219. б) = — у що. в)на свій обича́й. Повернуть по своему. Як тиєї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бжоли жадний уречи не мог. Чуб. І. 73. 3)у що. Превращать, превратить во что. Князьку будівлю обернули в хлів. К. ПС. 63. обернути в ніщо. Обратить въ ничто. Обертаючи в ніщо слово Боже переказом вашим. Єв. Мр. VII. 13. Также въ ариѳметикѣ: превращать, превратить (именов. числа). 17216 вершків обернути у верстви. Кон. Ар. 17.
Торгун, -ну, м. Раст. Ptarmica cartilaginea DC. Анн. 277.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.
Нас спонсорують: