Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отецький
отже
отирлувати
отирлуватися
отишити
отік
отіпанка
отіпання
отіпати
отісонька
отлас
отласина
ото
отоді
отой
отокуватися
отопити
отопка
отоплювати
отоплюватися
отора
оторопатіти
отоса
оточати
оточатися
оточини
оточити
оточки
оточувати
отощати
отратитися
отримати
отримач
отримувати
отріб
отрібка
отроба
отрова
отровний
отроїти
отруби
отруїти
отруйливий
отрунок
отрусити
отрута
отрухнути
отрушувати
отруювати
отруюватися
отруя
отсе
отсей
оттак
оттакелецький
оттакий
оттам
оттепер
оттим
отто
оттоді
оттодішній
оттой
оттуди
оттут
отуманити
отуманіти
отут
отуха
отхнябитися
отце
отцевий
отцевський
отцевщина
отцей
отчемесувати
отчизна
отчизний
отчина
отягати
отягатися
отягтися
отягуватися
отягчати
отяжити
отяжіти
отямитися
офіра
офірувати
офіція
офіціяліст
офлис
ох
охаб
охаба
охабиско
охабити
охабитися
охабище
охаблений
охабляти
охазяйнуватися
охайливий
охайливість
охайливо
охайлучити
охайний
охайність
охайно
охаменутися
охандожити
охандужити
охання
оханутися
охараскуватися
охати
охаювати
охаюватися
охаючувати
охвара
Беззаконник, -ка, м. Беззаконникъ, преступникъ. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.
Бриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Наряжаться, одѣваться. «Ой почекайте ино годиноньку малую, — нехай я ся в крамну сорочечку вбриндую!» — Ой мала ж ти час-годиноньку ся бриндувати. Гол. II. 143.
Жидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть евреемъ, жидовствовать. Покинь, жиде, жидувати, ходім хліба заробляти. Н. п.
Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2. Желех.
Леопа́рд, -да, м. Леопардъ. І леопард із льоху вискочив на сцену... Ступив, зирнув, — і полилась святая кров. Шевч. 614.
Моло́дчик, -ка, м. Ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радість-дівку викликає. Чуб. V. 131.
Новити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновлять, заново отдѣлывать.
Попхнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть. Жінка його попхнула. Терпи! за долею, куди попхне, хились, як хилиться од вітру гілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).
Тернівка, -ки, ж. 1) Наливка изъ терня. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Primus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. терні́вочка.
Увергати, -гаю, -єш, гл. Вбрасывать.
Нас спонсорують: