Арештува́ти. Cм. арешто́вувати.
Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Го́рій и горійше, нар. Хуже, горше. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє.
Заворо́тень, -тня, м. 1) Колѣно, изгибъ рѣки. 2) Холощенный, оскопленный бычокъ.
Кріпко нар.
1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі.
2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків.
Куряк, -ка, м. Навозъ для топки.
Макови́ще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ посѣянъ макъ.
Межи́сітка, -ки, ж. Остатокъ послѣ сѣянія муки, мелкіе отруби. Сяка-така межисітка.
Перегайнувати, -ную, -єш, гл. Попусту протратить.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.