Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отецький
отже
отирлувати
отирлуватися
отишити
отік
отіпанка
отіпання
отіпати
отісонька
отлас
отласина
ото
отоді
отой
отокуватися
отопити
отопка
отоплювати
отоплюватися
отора
оторопатіти
отоса
оточати
оточатися
оточини
оточити
оточки
оточувати
отощати
отратитися
отримати
отримач
отримувати
отріб
отрібка
отроба
отрова
отровний
отроїти
отруби
отруїти
отруйливий
отрунок
отрусити
отрута
отрухнути
отрушувати
отруювати
отруюватися
отруя
отсе
отсей
оттак
оттакелецький
оттакий
оттам
оттепер
оттим
отто
оттоді
оттодішній
оттой
оттуди
оттут
отуманити
отуманіти
отут
отуха
отхнябитися
отце
отцевий
отцевський
отцевщина
отцей
отчемесувати
отчизна
отчизний
отчина
отягати
отягатися
отягтися
отягуватися
отягчати
отяжити
отяжіти
отямитися
офіра
офірувати
офіція
офіціяліст
офлис
ох
охаб
охаба
охабиско
охабити
охабитися
охабище
охаблений
охабляти
охазяйнуватися
охайливий
охайливість
охайливо
охайлучити
охайний
охайність
охайно
охаменутися
охандожити
охандужити
охання
оханутися
охараскуватися
охати
охаювати
охаюватися
охаючувати
охвара
Гарцьовий, -а, -е. Вмѣщающій въ себѣ гарнець. Гарцьове відерко.
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Канделябр, -ра, м. Канделябръ. Ольга вхопила канделябр, Катерина вхопила другий і всі побігли в коридор на зустріч Турманші. Левиц. Пов. 313.
Коханий, -а, -е. 1) Любезный. Ляхам своїм коханим росказуйте, а не мені. Стор. 2) = коханець. Не жди свого коханого з далекого краю. Мет. 3) Милый, любимый, дорогой. Чи я в батька не кохана була? Н. п. Пан-отченьку ти наш коханий! К. ЧР. 4) Обыкновенно съ удар. на первомъ слогѣ: коханий. Взлелѣянный, вырощенный. Тілько що соняшники не кохані, не прохані ростуть собі. МВ. (1862. І. 96). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала. Мет. 205. Ум. коханенький. Синочки да кучерявенькії, а дочечки да коханенькії. Грин. III. 442.
Обладувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу.
Обсмолювати, -люю, -єш, сов. в. обсмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмаливать, осмолить.
Омолок, -лка, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Лем. 443.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш. Гн. II. 260.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Причащати, -ща́ю, -єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали. Шевч. 115.
Нас спонсорують: Центры раннего развития детей - тут происходит зарождение творческих, талантливых личностей.