Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охват
охватити
охвачувати
охвицер
охвицерський
охвицини
охвиціант
охвіра
охвірний
охвірувати
охвіруватися
охвітний
охвітність
охвітно
охворіти
охвостуватий
охвота
охиба
охижа
охижіти
охиза
охітний
охітниця
охітно
охічно
охкати
охлябнути
охлябти
охлянути
охляп
охляпнути
охлясти
охмайрин
охмання
охматися
охмелятися
охмиріти
охмолостатися
охнути
охнутися
охолода
охолоджувати
охолоджуватися
охолодіти
охоложати
охоложувати
охолонути
охорона
охороняти
охота
охотитися
охотка
охотливий
охотний
охотник
охотуха
охоче
охочекомонний
охочий
охрест
охрести
охрестити
охрещати
охрещатися
охриплий
охрипнути
охрипти
охрянути
охряти
охтіти
охуднути
охух
оцапіти
оцаритися
оцарок
оцвенок
оцвісти
оцвітати
оце
оцей
оцет
оцирклювати
оцілок
оцінувати
оцупалок
оцупіти
оцупок
оцюди
оча
очай
очанка
очапатися
очарувати
очевидьки
очедирини
очемеріти
оченько
оченьпати
оченя
очепа
очепити
очепіритися
очепляти
очеплятися
очепурити
очервивіти
очередити
очеремха
очерет
очеретина
очеретинка
очеретуватий
очеретяний
очеретяник
очеретянка
очеркнути
очеркнутися
очернити
очерт
очечко
Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Вирячкуватий, -а, -е. Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Чуб. ІІ. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Відсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відсунути, -ну, -неш, гл. 1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Чуб. V. 55. Не будуть та кватирочки відсувати. Мет. 154. 2) Отсрачивать, отсрочить (назначенное время, срокъ). Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі. Новомоск. у.
Достри́бувати, -бую, -єш, гл. 1) сов. в. достриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Допрыгивать, допрыгать до чего либо. 2) сов. в. дострибну́ти, -бну́, -не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего либо.  
Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога. Черниг. у.
Однословний, -а, -е. Согласный, одного и того же содержанія.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Риса, -си, ж. Черта. Левиц. І. 461, 475. До лиця був той вінок її тонким рисам. Г. Барв. 372. Ум. риска, рисочка.
Умалити, -ся. Cм. умаляти, -ся.
Упевнити, -ся. Cм. упевняти, -ся.
Нас спонсорують: