Дімо́к, -мка́, м. Ум. отъ дім.
Доїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. дої́сти, -ї́м, -їси́, -ї́сть, -їмо́, -їсте́, -їдя́ть, гл. 1) Доѣдать, доѣсть. 2) Ѣсть въ достаточномъ количествѣ, насыщаться. Чого ізмарніло твоє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала? Як не доїси, то й святого продаси. На ж тобі, милий, вечеру з обідом, не доїси стравою, то намагай хлібом. 3) Наскучать, наскучить, досаждать, досадить. Ну та й доїда клята корова, що все втікає. Мені Найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син. Чи я тобі, матінко, доїла, що я в твоїй світлонці сиділа. Также и безлично. Виведь мене од батенька: вже мені у батенька доїло.
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Мущи́нський, -а, -е. Мужской.
Поясниця, -ці, ж. Родъ писанки съ поперечной линіей вокругъ.
Прикидка, -ки, ж. Прибавка. Дав на прикидку одного дубка.
Прислуга, -ги, ж. Услуга.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Стрітенський, -а, -е. Срѣтенскій. Стрітенська вода.
Широколистий, -а, -е. Широколистый. Широколистії тополі.
