Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзив
обзиватися
обзирати
обзлачний
обзначити
обзнобити
обзолотити
обзори
оби
обиватель
обида
обидва
обидві
обидвоє
обиденкою
обиденний
обидень
обидний
обидник
обидниця
обидно
обиймиця
обийстя
обихвіст
обихідка
обихідчастий
обичай
обичайка
обичайний
обібрати
обігнати
обігнути
обіграти
обігріти
обід
обід 2
обідання
обідати
обіддя
обідець 1
обідець 2
обідительно
обідити
обідник
обіднити
обіднитися
обідній
обідніти
обідняшній
обідонько
обідранець
обідранка
обідрати
обіжати
обіждати
обіз
обізватися
обіздріти
обіздрітися
обізнавати
обізрітися
обіймання
обіймати
обійматися
обійми
обіймити
обіймище
обійняти
обійстя
обійти
обік
обікласти
обікрасти
обілляти
обіллятися
обіперти
обіпрати
обіпрясти
обіп'ясти
обірати
обірвати
обірка
обірник
обірок
обіруч
обіручки
обіручний
обісіти
обісмілитися
обісмілюватися
обіспати
обіссати
обіссатися
обісхнути
обіськати
обітерти
обітниця
обітріти
обітря
обітяти
обіхідка
обіхідливий
обіхідність
обіхідчастий
обіходити
обіходитися
обіцянка
обіцяти
обіцятися
обіч
обіщати
обіщатися
об'їдати
об'їдатися
об'їзд
об'їзджати
об'їздити
об'їздити 2
об'їманка
об'їсти
Бороття, -тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Виголошувати, -шую, -єш, сов. в. виголосити, -шу, -сиш, гл. Объявлять, объявить, громко произнести, провозгласить.
Знежитися, -живуся, -вешся, гл. Лишиться чувствъ. Ударився так здоров?, що аж знежився був. Кіевск. у.
Каліцтво, -ва, с. Калѣчество, увѣчье. Спінило, звернуло їй, руку — не дай Бог каліцтва. Харьк. г. Спасеть вас Біг, що й нас при каліцтву не забуваєте. Лебед. у. Хиба яке каліцтво знайдуть дохторі, то не піде в москалі. Н. Вол. у.
Напі́чний, -а, -е. напі́чне вікно́. Небольшое окошко, находящееся въ той стѣнѣ хаты, къ которой прилегаетъ печь, помѣщающееся надъ печью. Сим. VIII. Вас. 150.. Cм. напільний.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство. Рудч. Ск. І. 3.
Неодмінний, -а, -е. Непремѣнный.
Позавидувати, -дую, -єш, гл. Позавидовать. Всі вибігають проти тебе, щоб хоть подивитись на тебе та позавидувати на твою красу. Кв.
Присмерджувати, -джую, -єш, гл. Припахивать, немного вонять. Риба вже присмерджує. Рк. Левиц.
Прочистка, -ки, ж. 1) Очищеніе. Дав лікарь дитині ложечку ліків на прочистку животові. Рк. Левиц. 2) Прочищенная, проложенная лопатой дорожка. Волч. у. 3) Просѣка. У лісі прочистку зроблено. Зміев. у.
Нас спонсорують: