Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обпатрювати
обперти
обпивало
обпивати
обпиватися
обпинати
обпинатися
обпинка
обписати
обписувати
обпитати
обпити
обпірати I
обпірати II
обпіратися I
обпіратися II
обплескати
обплести
обпливати
обплітати
обплітатися
обплутати
обплутувати
обпльовувати
обплямити
обповзати
обповивати
обпоганити
обпоганювати
обпоганюватися
обпоїти
обполіскувати
обполіскуватися
обполоти
обполювати
обпоминати
обпоювати
обпрядати
обпухати
обп'ясти
обрабовувати
обрада
обрадіти
обрадованна
обрадонька
ображати
ображатися
образ
образа
образець
образити
образливий
образливість
образливо
образник
образок
обрамка
обрамовувати
обранити
обранка
обрання
обрати
обратися
обраховувати
обраховуватися
обрезклий
обректи
обренці
обрепатися
обрепіжити
обрепкатися
обрепшитися
обрив
обривання
обривати
обриватися
обривок
обрида
обридальний
обридати
обридливий
обридливість
обридливо
обридлий
обридний
обридник
обридно
обриднути
обрипати
обрипатися
обрис
обриштовувати
обрівняти
обрідити
обрідкуватий
обрідчастий
обріжка
обрізан
обрізанець
обрізати
обрізок
обрій
обрік
обріка
обрікати
обрікатися
обрікуватися
обрітення
оброба
обробити
обробка
обробляти
оброблятися
обродитися
оброслий
обростати
обрость
оброть
оброчник
оброчникувати
Бідака, -ки, об. = бідаха.
Охкати, -каю, -єш, гл. = охати.
Повідстрявати, -ряємо, -єте, гл. Отстать, отступиться (о многихъ).
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення. Вх. Лем. 453.
Придушити, -ся. Cм. придушувати, -ся.
Пуща, -щі, ж. Дремучій лѣсъ, лѣсная чаща. Не схотів він із жінкою жити, пішов же він по пущах блудити. Мет. 359. Ото ж раз поїхав князь на полювання да, й одбивсь у пущі од своєї челяді. К. (ЗОЮР. II. 203).
Стервига, -ги, ж. Бранное слово, Ув. отъ стерво. Тим же й стервига! І не дай Боже! Хорол. у. Слов. Д. Эварн.
Узуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. узутися, узуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чого сидиш надулася, чом в чоботи не взулася. Ном. № 9100. Устав бурлак зашатався, нема чобіт — не взувався. Макс.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Ном. № 2315. Сей народ устами мене шанує. Св. Мр. VII. 6. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. Ном. № 11603. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. Федьк. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. К. Досв. 118. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Гол. І. 19. Шкода ж моїх красних усток. Гол. І. 294.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Нас спонсорують: