Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обпатрювати
обперти
обпивало
обпивати
обпиватися
обпинати
обпинатися
обпинка
обписати
обписувати
обпитати
обпити
обпірати I
обпірати II
обпіратися I
обпіратися II
обплескати
обплести
обпливати
обплітати
обплітатися
обплутати
обплутувати
обпльовувати
обплямити
обповзати
обповивати
обпоганити
обпоганювати
обпоганюватися
обпоїти
обполіскувати
обполіскуватися
обполоти
обполювати
обпоминати
обпоювати
обпрядати
обпухати
обп'ясти
обрабовувати
обрада
обрадіти
обрадованна
обрадонька
ображати
ображатися
образ
образа
образець
образити
образливий
образливість
образливо
образник
образок
обрамка
обрамовувати
обранити
обранка
обрання
обрати
обратися
обраховувати
обраховуватися
обрезклий
обректи
обренці
обрепатися
обрепіжити
обрепкатися
обрепшитися
обрив
обривання
обривати
обриватися
обривок
обрида
обридальний
обридати
обридливий
обридливість
обридливо
обридлий
обридний
обридник
обридно
обриднути
обрипати
обрипатися
обрис
обриштовувати
обрівняти
обрідити
обрідкуватий
обрідчастий
обріжка
обрізан
обрізанець
обрізати
обрізок
обрій
обрік
обріка
обрікати
обрікатися
обрікуватися
обрітення
оброба
обробити
обробка
обробляти
оброблятися
обродитися
оброслий
обростати
обрость
оброть
оброчник
оброчникувати
Бучак, -ка, м. = бузьок. Вх. Пч. II. 9.
Виґуляри, -рів, м. мн. = окуляри. Добре, очі мої, я вам виґуляри куплю. Рудч. Ск. І. 18.
Да́харь, -ря, м. = Давець. Будеш дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Зачеря́пити, -плю, -пиш, гл. = зачерпнути. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові. Рудч. Ск. І. 136.
Милки́й, -а́, -е́ Хорошо мылящійся.
Мо́тля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться, болтаться. Танцює, аж волоки на ногах росплутались, мотляються. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Болтаться, слоняться. Чумаки мотляються поміж возами. О. 1862. X. 22.
Пообкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Окончить косьбу (о многихъ).
Порожняк, -ка, м. 1) Извозчикъ съ пустымъ возомъ. Як що є порожняки, то може й довезуть. Полт. г. порожняком. Порожнемъ, безъ клади. Ном. № 7132. Порожняком їде. Драг. 115. 2) Сортъ горшка. Вас. 181.
Торох, -ху, м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі? Чуб. III. 213.
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Мнж. 132. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна). Мнж. 98.
Нас спонсорують: