Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опарати
опарити
опарканити
опарканювати
опарканюватися
опарь
опарювати
опарюватися
опас
опасання
опасати
опасистий
опаска
опаскуджувати
опаскуджуватися
опасок
опасти
опасть
опасувати
опасуватися
опат
опатрати
опатський
опачина
опашки
опека
опекти
опентати
опеньгати
опеньгатися
опеньок
операч
оперед
оперезати
оперезатися
оперечитися
оперитися
оперіщити
опернатіти
опецок
опецькуватий
опецьок
опиватися
опилий
опилок
опинатися
опинитися
опинка
опириця
опирь I
опирь II
опиряка
опис
описати
описка
описковий
описовий
описувати
описуватися
опит
опитати
опитися
опитувати
опиус
опихати
опихатися
опияка
опівденний
опівдні
опівзати
опівзні
опівночі
опізнитися
опій
опійство
опіка
опікання
опікати
опікатися
опікун
опікунка
опір 1
опір 2
опірати I
опірати II
опіратися
опіром
опірці
опісля
опічок
опішілий
опішіти
опішний
опіяка
оплава
оплаканий
оплакати
оплакувати
оплатити
оплатки
оплать
оплачувати
оплачуватися
оплентати
опленути
оплеснути
оплести
оплета
оплетини
оплинути
оплін
опління
оплінь
опліт
оплітати
оплітатися
оплітка
опліч
опліччя
оплутати
За́йшлий, -а, -е. Захожій. Це чоловік зайшлий. Н. Вол. у.
Лижка́рь, -ря́, м. Ложечникъ, мастеръ, дѣлающій ложки. Лижкарі виробляють звичайні лижки з ... дерева. Шух. І. 247.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. Грин. III. 360. А вже нашу худобоньку наврочили люде. Чуб. V. 1131.
Окрімно нар. Отдѣльно, особо.
Підра, -ри, підря, -рі, ж. 1) (підра). Чердакъ для храненія сѣна, сѣновалъ. Вх. Зн. 51. 2) мн. Закоулки, сокровенныя мѣста. О, уже, пішла скрізь по підрах! Усе вилазила. А шо найшла? Херс. у. Слов. Д. Эварн. Нишпорив по підрях. Cм. подря.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Стожалля, -ля, с. Мѣсто, гдѣ ставятъ стоги.
Цигануватий, -а, -е. Напоминающій своимъ видомъ или поступками цыганъ. Волохи цигануваті. Морд. Пл. 77.
Чмут, -та, м. Проказникъ, затѣйникъ, забавникъ, мастеръ на выдумки, выдумщикъ. Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, так він зараз. Грин. II. 209.
Шиньок Cм. шинк.
Нас спонсорують: