Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. — кирпу. Важничать, задирать носъ. — на що, куди. Намекать на что. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ.
Колесувати, -сую, -єш, гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила.
Обставати, -стаю́, -єш, сов. в. обстати, -стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать вокругъ, обступить. Сто тисяч турків і татар обстало окопи лядські, мов дітвора дучку. 2) Заступаться, заступиться за кого, стать за кого, защищать, защитить. Старшина обстане за ним. 3) Остаться. Тверда зіма впала, постіль непрана обстала.
Одукований, -а, -е. Обученный, воспитанный. Та й що та панночка одукована робитиме в моїй мужицькій хаті.
Поприлучатися, -чаємося, -єтеся, гл. Присоединиться (о многихъ).
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують.
Різанець, -нця, м. Евнухъ.
Совп, -па, м. = подошов.
Шерестіти, -щу, -стиш, гл. = шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема.