Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опарати
опарити
опарканити
опарканювати
опарканюватися
опарь
опарювати
опарюватися
опас
опасання
опасати
опасистий
опаска
опаскуджувати
опаскуджуватися
опасок
опасти
опасть
опасувати
опасуватися
опат
опатрати
опатський
опачина
опашки
опека
опекти
опентати
опеньгати
опеньгатися
опеньок
операч
оперед
оперезати
оперезатися
оперечитися
оперитися
оперіщити
опернатіти
опецок
опецькуватий
опецьок
опиватися
опилий
опилок
опинатися
опинитися
опинка
опириця
опирь I
опирь II
опиряка
опис
описати
описка
описковий
описовий
описувати
описуватися
опит
опитати
опитися
опитувати
опиус
опихати
опихатися
опияка
опівденний
опівдні
опівзати
опівзні
опівночі
опізнитися
опій
опійство
опіка
опікання
опікати
опікатися
опікун
опікунка
опір 1
опір 2
опірати I
опірати II
опіратися
опіром
опірці
опісля
опічок
опішілий
опішіти
опішний
опіяка
оплава
оплаканий
оплакати
оплакувати
оплатити
оплатки
оплать
оплачувати
оплачуватися
оплентати
опленути
оплеснути
оплести
оплета
оплетини
оплинути
оплін
опління
оплінь
опліт
оплітати
оплітатися
оплітка
опліч
опліччя
оплутати
Вищий, -а, -е. Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого. Ном. № 981.
Готу́р, -ра, и ґо́тур, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех.
Запалені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть (отъ смущенія, стыда — о человѣкѣ). Желех.
Зби́тний, -а, -е. 1) Излишній, чрезмѣрный. 2) — чолові́к. = збитошник. Вх. Лем. 417.
Квацяти, -цяю, -єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.
Набува́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Надѣваться, надѣться (объ обуви). Чобіт малий, — не набувається.
Обмакогонити, -ню, -ниш, гл. = обмакотирити. Добре обмакогонили дитину — неначе бритвою. Харьк.
Похарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Попугаться нѣкоторое время (о лошади).
Самоук, -ка, м. Самоучка. Желех.
Сиряно нар. Обильно творогомъ. Сиряно-масляно, дай, Боже, на користь. Ном. № 6485.
Нас спонсорують: