Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опарати
опарити
опарканити
опарканювати
опарканюватися
опарь
опарювати
опарюватися
опас
опасання
опасати
опасистий
опаска
опаскуджувати
опаскуджуватися
опасок
опасти
опасть
опасувати
опасуватися
опат
опатрати
опатський
опачина
опашки
опека
опекти
опентати
опеньгати
опеньгатися
опеньок
операч
оперед
оперезати
оперезатися
оперечитися
оперитися
оперіщити
опернатіти
опецок
опецькуватий
опецьок
опиватися
опилий
опилок
опинатися
опинитися
опинка
опириця
опирь I
опирь II
опиряка
опис
описати
описка
описковий
описовий
описувати
описуватися
опит
опитати
опитися
опитувати
опиус
опихати
опихатися
опияка
опівденний
опівдні
опівзати
опівзні
опівночі
опізнитися
опій
опійство
опіка
опікання
опікати
опікатися
опікун
опікунка
опір 1
опір 2
опірати I
опірати II
опіратися
опіром
опірці
опісля
опічок
опішілий
опішіти
опішний
опіяка
оплава
оплаканий
оплакати
оплакувати
оплатити
оплатки
оплать
оплачувати
оплачуватися
оплентати
опленути
оплеснути
оплести
оплета
оплетини
оплинути
оплін
опління
оплінь
опліт
оплітати
оплітатися
оплітка
опліч
опліччя
оплутати
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93.
Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21.
Залі́зти Cм. залазити.
Заці́пкуватий, -а, -е. Затвердѣвшій. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Знаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. знайтися, -дуся, -дешся, гл. 1) Находиться, найтись, отыскиваться, отыскаться. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання — пропала навіки. Чуб. V. 3. Побить, то й абихто знайдеться, — от инше діло пожалувать! Ном. № 4072. 2) Только сов. в. Родиться. Дитина знайшлася. КС. 1893. VII. 74.
Нави́слий, -а, -е. Нависшій. Під навислими скелями стояли мраморяні статуї. Левиц. І. 221.
Підзорний, -а, -е. Подозрительный. Закр.
Підшильовувати, -вую, -єш, сов. в. підшилювати, -люю, -єш, гл. Обшивать, обшить шалевкой. Зміев. у.
Провідниця, -ці, ж. Проводница, руководительница. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Мет. 225. Ум. провідни́чка.
Ростовитий, -а, -е. Скоро растущій Верба — ростовите дерево. Міусск. окр. (Лобод.).
Нас спонсорують: