Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Загостри́ти, -ся. Cм. заго́стрювати, -ся.
Линко́ватий Кінь Лошадь со впавшей спиной, сѣдлистая лошадь.
Мани́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Манить, заманивать, завлекать. Манить, як кота мишею. Молода дівчина неначе манила до себе молодого хлопця з другого човна. 2) Обманывать. Привела сина додому та й не довго втішалась. Попереду манила, хто питав, неначе б то вона одпросила свого сина. А не маните ж? Справді зробите? Манять брехнями народи.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Примальовувати, -вую, -єш, сов. в. прималювати, -люю, -єш, гл. Пририсовывать, пририсовать.
Прохмелитися Cм. прохмелятися.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Угнавець, -вця, м. = вугнавець.