Бринькач, -ча, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Cм. побрязкач.
Відгрімнутися, -нуся, -нешся, гл. Крикнуть въ отвѣтъ. Бодай тому шинкареві таке життя добре! — одгрімнувсь дядько.
Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить.
Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався.
Значити II, -чу́, -чиш, гл. 1) Мѣтить, намѣтить, дѣлать на чемъ-либо мѣтки, знаки. Уже я й значив шапку, так все таки крадуть. Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити. 2) Показывать признаки беременности (о животныхъ). Ся корова вже значить. Замѣтно, что эта корова стельная, скоро отелится.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок.
Роскошлати, -лаю, -єш, гл. = роскошкати. Роскошлати волосся.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала?