Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опарати
опарити
опарканити
опарканювати
опарканюватися
опарь
опарювати
опарюватися
опас
опасання
опасати
опасистий
опаска
опаскуджувати
опаскуджуватися
опасок
опасти
опасть
опасувати
опасуватися
опат
опатрати
опатський
опачина
опашки
опека
опекти
опентати
опеньгати
опеньгатися
опеньок
операч
оперед
оперезати
оперезатися
оперечитися
оперитися
оперіщити
опернатіти
опецок
опецькуватий
опецьок
опиватися
опилий
опилок
опинатися
опинитися
опинка
опириця
опирь I
опирь II
опиряка
опис
описати
описка
описковий
описовий
описувати
описуватися
опит
опитати
опитися
опитувати
опиус
опихати
опихатися
опияка
опівденний
опівдні
опівзати
опівзні
опівночі
опізнитися
опій
опійство
опіка
опікання
опікати
опікатися
опікун
опікунка
опір 1
опір 2
опірати I
опірати II
опіратися
опіром
опірці
опісля
опічок
опішілий
опішіти
опішний
опіяка
оплава
оплаканий
оплакати
оплакувати
оплатити
оплатки
оплать
оплачувати
оплачуватися
оплентати
опленути
оплеснути
оплести
оплета
оплетини
оплинути
оплін
опління
оплінь
опліт
оплітати
оплітатися
оплітка
опліч
опліччя
оплутати
Віднаходити, -джу, -диш, сов. в. віднайти, -найду, -деш, гл. Вновь находить, найти.
Захлюпотати, -чу, -тышъ, гл. Заплескать. Лыны захлюпоталы у води у горшку пидъ лавкою. Рудч. І. 166.
Квапливо нар. Поспѣшно.
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.
Переправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переправити, -влю, -виш, гл. Переправлять, переправить.
Розв'язок, -зку, м. Рѣшеніе. Вх. Зн. 60.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Грин. І. 43. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались. Драг. 131.
Уселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. усели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. На їй Господь вселився і вовіки буде жити. К. Псал. 151. Вселилась панночка. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44). Терпи лихо, що вселилося. МВ. (О. 1862. І. 75).
Хвиськати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. Хвиськав батогом по сухих кінських ребрах. Левиц. І. 457.
Нас спонсорують: