Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опарати
опарити
опарканити
опарканювати
опарканюватися
опарь
опарювати
опарюватися
опас
опасання
опасати
опасистий
опаска
опаскуджувати
опаскуджуватися
опасок
опасти
опасть
опасувати
опасуватися
опат
опатрати
опатський
опачина
опашки
опека
опекти
опентати
опеньгати
опеньгатися
опеньок
операч
оперед
оперезати
оперезатися
оперечитися
оперитися
оперіщити
опернатіти
опецок
опецькуватий
опецьок
опиватися
опилий
опилок
опинатися
опинитися
опинка
опириця
опирь I
опирь II
опиряка
опис
описати
описка
описковий
описовий
описувати
описуватися
опит
опитати
опитися
опитувати
опиус
опихати
опихатися
опияка
опівденний
опівдні
опівзати
опівзні
опівночі
опізнитися
опій
опійство
опіка
опікання
опікати
опікатися
опікун
опікунка
опір 1
опір 2
опірати I
опірати II
опіратися
опіром
опірці
опісля
опічок
опішілий
опішіти
опішний
опіяка
оплава
оплаканий
оплакати
оплакувати
оплатити
оплатки
оплать
оплачувати
оплачуватися
оплентати
опленути
оплеснути
оплести
оплета
оплетини
оплинути
оплін
опління
оплінь
опліт
оплітати
оплітатися
оплітка
опліч
опліччя
оплутати
Герсонути, -ну, -неш, гл. Броситься бѣжать, побѣжать изо всѣхъ силъ. З сінець вискочила та й герсонула до дому. О. 1862. VII. 38.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris. Вх. Уг. 248.
Мали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Умалять, уменьшать.
Пістолетя, -тя, с. Пистолетъ. З пістолєтє оден другого застрілить. Гн. І. 99.
Повипускати, -ка́ю, -єш, гл. Выпустить (многихъ). Сад-виноград витоптали, райськії пташки повипускали. Чуб. III. 357. Повипускала дівка людей (з неволі). Драг. 384.
Рабований, -а, -е. Награбленный.
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Сікачка, -ки, ж. Сѣчка (для рубки капусты). Полт.
Чайник, -ка, м. Чайникъ. Грин. III. 443. Наливала вона чай, згинаючи свою білу руку, держачи чайник трьома пальцями. Левиц. І. 294. Ум. чайничо́к.
Нас спонсорують: