Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопіт

Ло́піт, -поту, м. Стукотня. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПІТ"
Головувати, -вую, -єш, гл. Быть въ должности головы. Сим. 226.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Жерди́на, -ни, ж. = жердка. Ум. жердинка.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Нави́воріт нар. Наизнанку, навыворотъ.
Обезглуздити, -джу, -диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат? Котл. Ен. IV. 50.
Порозштовхувати, -хую, -єш, гл. Растолкать (многихъ).
Роспирскатися Cм. роспирскуватися.
Супрутній, -я, -є.. — вітер Противный вѣтеръ. Мнж. 148.
Фінда, -ди, ж. Вѣтренная, легкомысленная дѣвушка. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.