Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освічений

Освічений, -а, -е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІЧЕНИЙ"
Виїздити 2, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.
Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Г. Арт. (О. 1861. III. 110). Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Стор. І. 110. Дошкулив, мов пугою по воді. Ном. № 3938.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки. Мир. Пов. І. 158 б.
Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв.
Скулочник, -ка, м. Раст. Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.
Торопа 2, -пи, об. Непроворный, неповоротливый. Шейк.
Шкулко, шкулько, нар. Донимаетъ больно, чувствительно. Св. Л. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВІЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.