Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освічений

Освічений, -а, -е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІЧЕНИЙ"
Долю́блювати, -люю, -єш и долюбля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Е, не долюблювала жидова тих казенних. Стор. І. 237. Не долюбляв тільки батько удови. МВ. ІІ. 79.
Зачу́чверіти, -рію, -єш, гл. Зачахнуть, закорявѣть.
Зознаватися, -наю́ся, -єшся, гл. = зізнаватися.
Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Чуб. Розстелено ленні скатерті по столу. Мет. 152.
Очикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Очнуться. Ластівочко-перепілочко, підлетіла під оконечко: очикнися, господинечко! Коровочки потелилися. Мет. 341.
Погрібняк, -ка, м. = погребник ? Канев. у.
Пообсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить (во множествѣ).
Припроха, -хи, ж. Припрашиванье. В гостях усього було, а припрохи ні трохи. Чуб. І. 254.
Промовен, -вна, -вне Краткая форма отъ промовний. До всякої людини маю слово, промовен я і з цісарем великим, а з нею — мовчазний. К. ЦН. 196.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВІЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.