Безлюдніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ.
Ґаджа́ла, -ли, ж. 1) Лодыжка. 2) Зберу тя по ґаджалах. Ударю тебя по ногамъ.
Закля́тий, -а, -е. !) Заклятый, заколдованный. З того часу ставок чистий заріс осокою; не купаються дівчата, обходять горою; як углядять, то христяться і зовуть заклятим. Закляті гроші хоч і знайдеш, то аби як і не візьмеш. 2) Упорный; жестокій. Вони на тебе ворогують, — я буду ворог їм заклятий. Ой приїхав чоловік додому заклятий, бив же мене, волочив до самої хати.
Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
Нещасливість, -вости, ж. Неудача, горе. Нещасливость світа — збавилося літа.
Повистругувати, -гую, -єш, гл. Выстрогать (во множествѣ). Оці ж дошки гарно повистругуй!
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити.
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати.
1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком.
2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях.