Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олійничка
олійня
олійок
олінь
оліпити
олія
оліярня
олтарь
олупити
олці
ольмик
ольха
ольшина
омазкати
омаль
омамити
оман
омана
оманець
оманити
оманний
оманювати
омаста
омах
омаць
омачка
омег
омеґа
омела
омелюх
омелюха
омервитися
омертвіти
омет
омивати
омилити
омилка
омилок
омильний
омиляти
омилятися
оминати
омити
омірати
омітати
омлівати
омолок
оморочити
оморочувати
омоскалити
омоскалювати
омоскалюватися
омохтіти
омочити
омпити
омпно
омрак
омрачатися
омряк
омряк 2
омурати
омшаник
омшити
ом'яснутися
он
онавісніти
онагр
онада
онаджити
онакий
оначити
онде
ондека
оне
онемощіти
ониж
оник
оніміти
оно
оновити
оновлення
оновляти
оногди
оногдивай
онудніти
онук
онука
онуча
онуча 2
онучечка
онушник
онцихрист
онь
опад
опадати
опадка
опазолитися
опак
опакостити
опал
опалати
опалачка
опалий
опалини
опалити
опалка
опалубити
опалюх
опаляти
опалятися
опаморочитися
опам'ятатися
опам'ятуватися
опанування
опанувати
опануватися
опанча
опанчина
опар
опара
Бождеревок, -вка, м. Раст. Hypericum perforatum. Лв. 99.
Горя́льня, -ні, ж. = Горільня. Колись іде Василь до горяльні. Рудч. Ск. І. 78.
Му́чениця, -ці, ж. Мученица. Святая Варваре, мученице великая, допоможи мені. Чуб. І. 114.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Поскорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчить. Руни поскорчує та позводить. Кв.
Розставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розставити, -влю, -виш, гл. Разставлять, разставить. Наймички бігали, розставляючи тарілки. Левиц. Пов. 394. Стій но, жінко, я побачу, чи не впало що в кіш, що рано розставив. Рудч. Ск. І. 186.
Росторжя, -жя, с. Окончаніе ярмарки, базара. Пішов Кульбашний на росторжя купити дігтю на дорогу. О. 1862. X. 25.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у.
Сировий, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Ном. № 2081. Сирова гіллячка. Черк. у. 2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища. Зміев. у. 3) О кожѣ: не выдѣланный. Ой я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю. Чуб. V. 599. 4) О полотнѣ: невыбѣленный, небѣленный, суровый. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ном. № 428. 5) Сирова жінка. Женщина послѣ родовъ.
Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Уман. у. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився. Левиц. І. 1. 20.
Нас спонсорують: