Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Вижахати, -хаю, -єш, гл. Прогнать страхомъ. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то ви жахали — тепер уже годі лягати.
Відкупляти, -ля́ю, -єш, сов. в, відкупити, -плю, -пиш, гл. Откупать, откупить, выкупать, выкупить. З моря душу виймала, од гріхів одкупляла. Я б рад одкупити батьківське гніздо, та Біг ма за віщо.
Кудрий, -а, -е. Пѣнистый (о жидкости). Єден напоєць — кудроє пиво, другий напоєць — медок солодкий.
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий.
2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату.
Постукач, -ча, м. Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Аби б був послуха́ч, а постукач буде. Повидимому, пословица значитъ: лишь-бы былъ тотъ, кто повинуется, а приказывающій (толкающій, бьющій) найдется. Въ такомъ случаѣ постукач = тотъ, кто бьетъ кого.
Правотитися, -чуся, -тишся, гл. = правуватися. Відобрала пелеханя сокола від мене. Відобрала, відобрала, не є што любити, щі би мі ся з пелеханев сім раз правотити.
Прачик, -ка, м.
1) Ум. отъ прач.
2) Головастикъ.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь.
Титарів, -рева, -ве Принадлежащій церковному старостѣ. Хата титарева.