Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю.
Бовт, -та, м.
1) Ботъ, ботало, снарядъ, которымъ вспугиваютъ рыбу: длинный шесть, на концѣ котораго прикрѣпленъ полый внутри конусъ со срѣзаннымъ верхомъ, — отъ удара въ воду этимъ конусомъ получается сильный звукъ. Иногда вмѣсто конуса просто утолщеніе на концѣ шеста. Закинув рибалка сітку.... і почали бовтами полохати рибу. Вдарю бовтом раз і вдруге, сонну рибу сполохну.
2) Палка, лопатка для мѣшанія растворенной извести (у каменщиковъ) или жидкости для дубленія кожи (у кожевниковъ).
Вірую Символъ вѣры. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Вірую.
Дубрі́вник, -ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. б) Tormentilla vulgaris.
Медови́к, -ка, м. = медівник.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш.
Пам'ятливий, -а, -е. 1) = памяткий. Хивря пам'ятлива, не забула нічого. Вже й виріс, а такий тобі пам'ятливий що й Господи. 2) Памятный, незабвенный. Україно моя мила, краю пам'ятливий.
Перетужити, -жу, -жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить.
Розстелити, -ся. Cм. розстеляти, -ся.
Уданство, -ва, с. Красота. Все тільки про любощі дбають: то на чорні брови, то на уданство уповають.