Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олійничка
олійня
олійок
олінь
оліпити
олія
оліярня
олтарь
олупити
олці
ольмик
ольха
ольшина
омазкати
омаль
омамити
оман
омана
оманець
оманити
оманний
оманювати
омаста
омах
омаць
омачка
омег
омеґа
омела
омелюх
омелюха
омервитися
омертвіти
омет
омивати
омилити
омилка
омилок
омильний
омиляти
омилятися
оминати
омити
омірати
омітати
омлівати
омолок
оморочити
оморочувати
омоскалити
омоскалювати
омоскалюватися
омохтіти
омочити
омпити
омпно
омрак
омрачатися
омряк
омряк 2
омурати
омшаник
омшити
ом'яснутися
он
онавісніти
онагр
онада
онаджити
онакий
оначити
онде
ондека
оне
онемощіти
ониж
оник
оніміти
оно
оновити
оновлення
оновляти
оногди
оногдивай
онудніти
онук
онука
онуча
онуча 2
онучечка
онушник
онцихрист
онь
опад
опадати
опадка
опазолитися
опак
опакостити
опал
опалати
опалачка
опалий
опалини
опалити
опалка
опалубити
опалюх
опаляти
опалятися
опаморочитися
опам'ятатися
опам'ятуватися
опанування
опанувати
опануватися
опанча
опанчина
опар
опара
До-цури́ нар. все до-цури́. Все рѣшительно. згоріло до-цури́. Сгорѣло до тла. Харьк.
Квітючий, -а, -е. Цвѣтущій. Квітюча лука. Мир. ХРВ. 65.
Окільце, -ця, с. 1) Ум. отъ около. 2) Кольцо. Ми ж були коровайнички, ми вміли коровай пекти: около — окільцями, в середині — червінцями. Чуб. IV. 231.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Половий I, -а́, -е́ 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового. Лукаш. 148. 2) О масти: свѣтлорыжій. Чуб. V. 258; сѣрый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Мет. Ум. полове́нький. Чуб. V. 275.
Проява, -ви, ж. 1) Происшествіе. Росказує, як то їй добре було ійти на базарь холодком, що бачила на місці.... і кого бачила, і з ким говорила, і яка проява лучалась. Кв. І. 59. 2) об. Удивительный, странный человѣкъ. К. Бай. 12. Хоча б ти шанував піч та лаву, та себе прояву. Ном. № 3648. І ходить мій Охрім, неначе та проява. Гліб. Ум. проявка. Въ сказкѣ: Жабка-проявка. Чуб. II. 109.
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.
Сагайдак, -ка, м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. Ном. № 13284. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. К. ЧР. 392, 426. Ум. сагайдачо́к.
Спинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Двигаться на спинѣ лежа. Та за нею спинкує. Мнж. 132.
Чохлиця, -ці, ж. = чохла. Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата, під тими чохлицями сидять воші копицями. Мил. Св. 49.
Нас спонсорують: