Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освідчатися

Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧАТИСЯ"
Билень, -льня, м. = бич. 2. Шух. І. 166.
Геде нар. Тутъ, здѣсь. Угор.
Да́де нар. Гдѣ нибудь. Вх. Лем. 408.
Наві́шній, -я, -є. ? Навішній царенко. Рудч. Ск. І. 118.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Переймець, -мця, м. = перейма 1. Та що ж мені буде за переймець? Чуб. III. 304.
Подоплітати, -та́ю, -єш, гл. Доплести (во множествѣ).  
Позатаскувати, -кую, -єш, гл. Затащить, затянуть (во множествѣ).
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Угор. Cм. чимсати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВІДЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.