Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтиратися
обтік
обтікати
обтіпати
обтіпувати
обтісувати
обтісуватися
обтовкти
обтопитися
обтоптати
обтоптатися
обторганий
обточити
обточувати
обтріпати
обтріпувати
обтрощити
обтрусити
обтрушувати
обтрушуватися
обтужити
обтулити
обтулювати
обтягати
обтяж
обтяжати
обтяжний
обтяжно
обтяти
обування
обувати
обуватися
обув'я
обудити
обужати
обужатися
обуза
обурити
обуртувати
обурювати
обурюватися
обути
обутритися
обутріти
обуття
обух
обучати
обучатися
обушник
обушок
обханючити
обханючувати
обхарчуватися
обхаючувати
обхватити
обхватувати
обхвіруватися
обхистити
обхід
обхідний
обхідно
обхідчатий
обхітний
обхлюпати
обхлюпнути
обхлюпувати
обхлюпуватися
обходисвітка
обходити 1
обходити 2
обходитися
обхопити
обхоплювати
обхрестити
обхреститися
обхудний
обцаркувати
обцас
обцвітати
обцвяхувати
обценьки
обцілувати
обцінка
обцірклювати
обцірклюватися
обчарувати
обчастувати
обчемсати
обчепирити
обчепляти
обчеркати
обчеркнути
обчернити
обчерсти
обчесати
обчество
обчеський
обчикрижити
обчимхати
обчистити
обчищати
обчікувати
обчірати
обчіркач
обчіркувати
обчіркуватися
обчісувати
обчовгати
обчорнити
обчути
обчухати
обчухрати
обшарпанець
обшарпати
обшарпатися
обшахрати
обшеретувати
обшиванка
обшивання
обшивати
Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится. Ном. № 10781. 2) ж. Илъ. Галиц. Желех.
Пачесовачка, -ки, ж. Щетка съ болѣе тонкими зубьями для расчесыванія льна. Вх. Уг. 249.
Перекоржавіти, -вію, -єш, гл. Изсохнуть (о кожѣ). Кожух після дощу перекоржавів.
Пообшкрябувати, -бую, -єш, гл. Обскресть (во множествѣ).
Пуп'янок, -нка, м. 1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. Левиц. ПЙО. І. 500. 2) Завязь огуречныхъ растеній. Сквир. у. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. З) з пуп'янку. Сызмала. Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав. Волын. г. Ум. пуп'яночок. Нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду. Ном. № 566.
Сколотчиний, -а, -е. Изъ плахтанья (сколотин) приготовленный. Сколотчиний куліш. Чуб. VII. 439.
Скочуватися 1, -чуюся, -єшся, сов. в. скоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Скатываться, скатиться. А по руці тихо скотилась горошиною на стіл сльоза. Левиц. І. 76. 2) Сворачиваться, свернуться. Як буде страшний суд, то ... небо скотиться у клубочок і впаде додолу на землю. Чуб. І. 221.
Совітати, -та́ю, -єш, гл.кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться. Волч. у.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай. Гол. IV. 387.
Чепуруха, -хи, ж. 1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. Н. Вол. у. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. Cм. чепурка. 2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Котл. Ен. V. 72. Ум. чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка! Г. Барв. 498.
Нас спонсорують: