Вигнути, -ся. Cм. вигинати, -ся.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми.
Жо́лу́дик, -ка, м. Ум. отъ жолудь.
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Окроме нар.
1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись.
2) = крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі.
Перешкварити, -рю, -риш, гл. Пережарить.
Підбасовувати, -вую, -єш, гл. — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади.
Тридцятолітка, -ки, ж. Женщина триддати лѣтъ. Ще ж я зжурюсь без нього, то здаватимусь тридцятоліткою.
Ушикуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать въ строй. На вербі ея вшикую і самопал вирихтую.