Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтиратися
обтік
обтікати
обтіпати
обтіпувати
обтісувати
обтісуватися
обтовкти
обтопитися
обтоптати
обтоптатися
обторганий
обточити
обточувати
обтріпати
обтріпувати
обтрощити
обтрусити
обтрушувати
обтрушуватися
обтужити
обтулити
обтулювати
обтягати
обтяж
обтяжати
обтяжний
обтяжно
обтяти
обування
обувати
обуватися
обув'я
обудити
обужати
обужатися
обуза
обурити
обуртувати
обурювати
обурюватися
обути
обутритися
обутріти
обуття
обух
обучати
обучатися
обушник
обушок
обханючити
обханючувати
обхарчуватися
обхаючувати
обхватити
обхватувати
обхвіруватися
обхистити
обхід
обхідний
обхідно
обхідчатий
обхітний
обхлюпати
обхлюпнути
обхлюпувати
обхлюпуватися
обходисвітка
обходити 1
обходити 2
обходитися
обхопити
обхоплювати
обхрестити
обхреститися
обхудний
обцаркувати
обцас
обцвітати
обцвяхувати
обценьки
обцілувати
обцінка
обцірклювати
обцірклюватися
обчарувати
обчастувати
обчемсати
обчепирити
обчепляти
обчеркати
обчеркнути
обчернити
обчерсти
обчесати
обчество
обчеський
обчикрижити
обчимхати
обчистити
обчищати
обчікувати
обчірати
обчіркач
обчіркувати
обчіркуватися
обчісувати
обчовгати
обчорнити
обчути
обчухати
обчухрати
обшарпанець
обшарпати
обшарпатися
обшахрати
обшеретувати
обшиванка
обшивання
обшивати
Клювак, -ка, ж. 1) Клювъ. Вх. Лем. 425. 2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды. Вас. 151. 3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки. Харьк. у.
Костюльки, -льок, ж. мн. Назв. растеній. Bromus secalinus L. и В. arvensis L. ЗЮЗО. І. 114.
Ме́рзти, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ном. № 5911. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді. Чуб.
Пирх! меж. для выраж. вылета. Я до куща — коли відтіля пи-и-р-рх! Грин. I. 224.
Підвеселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. підвеселити, -лю́, -лиш, гл. Подвеселять, подвеселить, развеселить, обрадовать. Часто в мене самої так гірко на душі, так би рада, щоб мене хто підвеселив. Г. Барв. 245.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Подовшити, -шу́, -ши́ш, гл. = подовжити. Покоротити можна, а подовшити вже ні. Нѣжин. у.
Приправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приправити, -влю, -виш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Бач, як гарно засув приправив. Харьк. у. 2) Приправлять, приправить. МВ. (О. 1862. III. 60).
Сімено, -на, с. Множ. ч. не имѣетъ. Сѣмя на посѣвъ (зерноваго хлѣба). Рк. Левиц.
Цямрина, -ни, ж. Одно бревно изъ сруба у колодца. Ще цямрин зо три покласти, то й доцямруємо криниці. Та й викопав при долині глибоку криницю.... і виложив цямриною. Шевч. 596. Также вообще верхняя часть сруба колодезнаго, находящаяся надъ землею. МУЕ. І. 91. (Черниг.). ЗОЮР. II. 50. Перегнулась вона керез цямрину, хотіла води напитись. Чуб. II. 72. Ум. цямринка. Треба.... цямринку в колодізь їй упустити. Г. Барв. 14.
Нас спонсорують: