Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтиратися
обтік
обтікати
обтіпати
обтіпувати
обтісувати
обтісуватися
обтовкти
обтопитися
обтоптати
обтоптатися
обторганий
обточити
обточувати
обтріпати
обтріпувати
обтрощити
обтрусити
обтрушувати
обтрушуватися
обтужити
обтулити
обтулювати
обтягати
обтяж
обтяжати
обтяжний
обтяжно
обтяти
обування
обувати
обуватися
обув'я
обудити
обужати
обужатися
обуза
обурити
обуртувати
обурювати
обурюватися
обути
обутритися
обутріти
обуття
обух
обучати
обучатися
обушник
обушок
обханючити
обханючувати
обхарчуватися
обхаючувати
обхватити
обхватувати
обхвіруватися
обхистити
обхід
обхідний
обхідно
обхідчатий
обхітний
обхлюпати
обхлюпнути
обхлюпувати
обхлюпуватися
обходисвітка
обходити 1
обходити 2
обходитися
обхопити
обхоплювати
обхрестити
обхреститися
обхудний
обцаркувати
обцас
обцвітати
обцвяхувати
обценьки
обцілувати
обцінка
обцірклювати
обцірклюватися
обчарувати
обчастувати
обчемсати
обчепирити
обчепляти
обчеркати
обчеркнути
обчернити
обчерсти
обчесати
обчество
обчеський
обчикрижити
обчимхати
обчистити
обчищати
обчікувати
обчірати
обчіркач
обчіркувати
обчіркуватися
обчісувати
обчовгати
обчорнити
обчути
обчухати
обчухрати
обшарпанець
обшарпати
обшарпатися
обшахрати
обшеретувати
обшиванка
обшивання
обшивати
Вигнути, -ся. Cм. вигинати, -ся.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. Осн. 1861. XI. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. Чуб. V. 172. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. Св. П. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. Черном. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. ХС. VII. 451. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми. Мир. ХРВ. 168.
Жо́лу́дик, -ка, м. Ум. отъ жолудь.
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Окроме нар. 1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Грин. III. 536. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись. Кв. II. 300. 2) = крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі. Волч. у.
Перешкварити, -рю, -риш, гл. Пережарить.
Підбасовувати, -вую, -єш, гл.кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади. Вас. 159,
Тридцятолітка, -ки, ж. Женщина триддати лѣтъ. Ще ж я зжурюсь без нього, то здаватимусь тридцятоліткою. Г. Барв. 234.
Ушикуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать въ строй. На вербі ея вшикую і самопал вирихтую. Гол. І. 7.
Нас спонсорують: