Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оплутувати
оповесні
оповивати
оповіданка
оповідання
оповідати
оповідач
оповідка
оповідувати
оповідь
оповістити
оповістка
оповістник
оповісточка
оповість
оповіщати
оповіщатися
опоганити
опоганювати
опоганюватися
оподаль
опоживити
опоживляти
ополи
ополистий
оположитися
ополок
ополоник
ополонити
ополоничок
ополоти
ополудень
ополювати
опона
опонець
опороситися
опороти
опоряджати
опочивати
опочивка
опочинок
опочити
оправа
оправдати
оправдити
оправдовувати
оправдовуватися
оправити
оправляти
оправлятися
оправний
опраний
опранцюватіти
опрацювати
опреділяти
оприкривий
оприкритися
оприни
оприск
оприскливий
оприскливо
опришкуватий
опришок
опріч
опрічний
опроваджати
опростати
опростатися
опроче
опрошкувати
опрощення
опруг
опряга
опрягтися
опрядати
опрятати
оптека
оптекарь
опугатися
опуд
опудало
опудитися
опук
опука
опукий
опуклий
опукуватий
опупок
опускання
опускати
опускатися
опуст
опустіти
опух
опухати
опухлий
опухнути
опухти
опуцьки
опучка
опуша
опушка
оп'янити
оп'яніти
оп'янчитися
оп'яняти
оп'янятися
оп'ятеричитися
оп'ять
ораз
оранда
орандарка
орандарство
орандарський
орандарь
орандарювати
ораниця
оранка
орання
орап
Молоде́нь, -дня, м. Раст. Sedum acre. L. ЗОЗО. І. 136.
Подосилати, -ла́ю, -єш, гл. Дослать (во множествѣ).
Поперед I нар. 1) Впереди. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Н. п. Поперед війська да січуть рубають. АД. І. 25. 2) Сперва. Поперед ти йди, а тоді я. 3) Прежде. Поперед усього. Поперед батька не лізь у пекло.
Порожденниця, -ці, ж. Родительница. Не єсть ти мені наймичка або челядниця, а єсть ти мені матінка — порожденниця. Чуб. V. 847.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Чуб. V. 284. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться». Чуб. V. 762. 2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися. Мет. 246.
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче. Драг. 379.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене. МВ. І. 30.
Цаль, -ля, м. Дюймъ. Та як бехнуло (кинуло), то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156). Одрізав на три цалі.
Червінь I, -вені, ж. = червінька. Шух. І. 262, 263.
Нас спонсорують: