Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освінути

Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл. 1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу. Рудч. Ск. II. 62. 2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рк. Макс. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Ном. № 13900. Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. О. 1862. IV. 26. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти. Вх. Зн. 44. 3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів. Вх. Зн. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІНУТИ"
Визбірки, -рок, ж. мн. Выборки. Левч. 18.
Гнилобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Груші гнилобокі. Шевч. 178.
Дибу́ль меж., выражающее, что человѣкъ медленно идетъ. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1088.
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.
Заяло́зити, -жу, -зиш, гл. Засалить.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Ткацтво, -ва, с. 1) Ткачество, ремесло ткача. Шух. І. 254. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося. Шейк.  
Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Четвертяк, -ка, м. Четырехгранный ячмень. Вх. Пч. II. 32.
Шушиця, -ці, ж. Усохшая смерека. Шух. I. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВІНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.