Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орачка

Орачка, -ки, ж. = оранка. Вх. Лем. 444.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАЧКА"
Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював. Грин. 1. 128.
Годівля, -лі, ж. Кормъ, кормленіе. На годівлю птиці треба багато зерна. Полт. Пішов він (вовк) уп'ять просити собі у Бога годівлі. Чуб. II. 126.
Кавдун, -на, м. Брюхо. Козак не гордун, що обірве, то й в кавдун. Ном. № 12166.
Настрашити Cм. настрашувати.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили. Гол. І. 62.
Ніцувати, -цу́ю, -єш, гл. Уничтожать. Хто собі що обіцує, тоє Бог ніцує. Ном. № 19.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку. Драг. 180.
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Поколдовать. 2) Очаровать (многихъ).
Суперечка, -ки, ж. Ум. отъ суперека.
Шубовтнути, -тну, -неш, гл. = шубовснути. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.