Безголовий, -а, -е. 1) Не имѣющій головы.
2) Безумный, безсмысленный. Мовчати б вам. то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові.
Бранець, -нця, м.
1) Плѣнникъ, военноплѣнный.
2) Рекрутъ. Бранець на стойці.
3) Нанятый человѣкъ для выдергиванія конопли; чаще во мн. ч. бранці.
Вилізти Cм. вилазити.
Випростувати, -тую, -єш, сов. в. випростати, -таю, -єш, гл. Выпрямлять, выпрямить; вытягивать, вытянуть. Випростав ти спину од тяжкої ноші. ніжки випростати. Умереть, издохнуть. До вечора й ніжки (півень) випростав.
Висохти Cм. висихати.
Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати.
Хмарити, -рить, хмаритися, -риться, гл. безл. Покрываться тучами. Ой хмариться, туманиться став дощ накрапати. Небо хмариться. Куриться, хмариться, — дощ буде. Шуткують, а у мене в душі хмариться. Дивиться, мов би хмарить. Смотритъ сумрачно, мрачно.