Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очикнутися
очиншуватися
очистити
очиська
очиток
очиці
очищати
очищатися
очищення
очі
очікувати
очіпок
очко
очкове
очковий
очкувати
очкур
очкурник
очкурня
очмана
очманіти
очній
очортіти
очуватися
очужілий
очужіти
очуматися
очунювати
очутися
очутити
очутіти
очухатися
очухрати
очучати
очучатися
ошада
ошадіти
ошалапутити
ошалемоніти
ошалений
ошаліти
ошанування
ошанути
ошанутися
ошанцювати
ошанцюватися
ошара
ошарпанець
ошарпати
ошатний
ошатно
ошахрати
ошахрувати
ошварь
ошелест
ошемоніти
ошепулити
ошешелитися
ошибати
ошийник
ошийок
ошимок
ошкульно
ошмалити
ошмарувати
ошморгати
ошморгнути
ошморгувати
ошмульгати
ошпарити
ошпарювати
ошпетити
ошуканець
ошукання
ошукати
ошукач
ошукувати
ошукуватися
ошурка
ошуста
ощада
ощадити
ощадний
ощадність
ощадно
ощадок
ощажати
ощенитися
ощеп
ощепина
ощепити
ощіп
ощіпок
оюн
Гру́дочка, -ки, ж. Ум. отъ грудка.
Заска́би́ти Cм. заскаблювати.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. К. (О. 1861. II. 228). 2) Гуманность, человѣчность. Левиц. І. (Правда).
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа. Желех. Вх. Зн. 39.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Палука, -ки, ж. = лука. Викосили всі палуки. Гол. IV. 208.  
Порть, -ті, ж. = порт 1. Гол. Од. 55.
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Православницький, -а, -е. Относящійся къ православному, ему принадлежащій. Царство православницьке московське. К. МБ. II. 135.
Прокляття, -тя, с. Проклятіе. К. Псал. 88. Байде мені латинське прокляття! К. ПС. 52. Нехай ляже прокляття на йому. Левиц. І. 527.
Нас спонсорують: