Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Виложив з печі хліба. Та й важно пісню виложено. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки.
Генбаль, -бля, м. У гребенщиковъ: «желѣзная полоса въ 5 — 6 вершковъ длины и 1 1/2 вершка ширины съ нарѣзанными поперекъ заостренными полосами. Употребляется для чистки пластинъ (рога), какъ рубанокъ у столяровъ».
Док Cм. доки.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє.
Підростати, -та́ю, -єш, сов. в. підрости́, -сту́, -стеш, гл. Подрастать, подрость. Стала дівчина підростати. Підростають сахарні буряті.
Поросятко, -ка, с. Ум. отъ порося.
Скосом нар. Наискось.
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать.
Угадько, -ка, м. Отгадчикъ, угадывающій будущее. У мене два сини та обидва вгадьки: один ка', що дощ буде, а другий ка' — ба, не буде; хоч той, хоч другий вгадає, а все ж таки сини правду кажуть.
Ці меж. Крикъ на козъ, когда ихъ гонятъ. Cм. ци.