Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очикнутися
очиншуватися
очистити
очиська
очиток
очиці
очищати
очищатися
очищення
очі
очікувати
очіпок
очко
очкове
очковий
очкувати
очкур
очкурник
очкурня
очмана
очманіти
очній
очортіти
очуватися
очужілий
очужіти
очуматися
очунювати
очутися
очутити
очутіти
очухатися
очухрати
очучати
очучатися
ошада
ошадіти
ошалапутити
ошалемоніти
ошалений
ошаліти
ошанування
ошанути
ошанутися
ошанцювати
ошанцюватися
ошара
ошарпанець
ошарпати
ошатний
ошатно
ошахрати
ошахрувати
ошварь
ошелест
ошемоніти
ошепулити
ошешелитися
ошибати
ошийник
ошийок
ошимок
ошкульно
ошмалити
ошмарувати
ошморгати
ошморгнути
ошморгувати
ошмульгати
ошпарити
ошпарювати
ошпетити
ошуканець
ошукання
ошукати
ошукач
ошукувати
ошукуватися
ошурка
ошуста
ощада
ощадити
ощадний
ощадність
ощадно
ощадок
ощажати
ощенитися
ощеп
ощепина
ощепити
ощіп
ощіпок
оюн
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. Пасх. вірша. КС. 1882. IV. 171. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли. Черк. у.
Наскрізьний, -а, -е. Сквозной. Ні, ті двері не наскрізьні були, — вони були забиті і замазані; ходили тілько в перві двері. Александров. у. ( Залюбовск.).
Нещасливість, -вости, ж. Неудача, горе. Нещасливость світа — збавилося літа. Ном. № 10179.
Обмітати, -та́ю, -єш, сов. в. обмести, -мету, -те́ш, гл. Обметать, обместь. І криниченьку обрубить, і василечком обмете. Чуб. ІІІ. 150. Візьми вінок та обмети біля хати. Харьк.
Переконання, -ня, с. Убѣжденіе.
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ. Н. Вол. у.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій. АД. І. 226.
Триння, -ня, с. соб. отъ трина.
Трояк I, -ка, м. 1) Монета въ 1/2 коп. 2) = троячка? Г. Барв. 227. 3) Трехлѣтнее животное. Місяць марець з трояка бика ріг збиває. Ном. № 412.
Нас спонсорують: