Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очикнутися
очиншуватися
очистити
очиська
очиток
очиці
очищати
очищатися
очищення
очі
очікувати
очіпок
очко
очкове
очковий
очкувати
очкур
очкурник
очкурня
очмана
очманіти
очній
очортіти
очуватися
очужілий
очужіти
очуматися
очунювати
очутися
очутити
очутіти
очухатися
очухрати
очучати
очучатися
ошада
ошадіти
ошалапутити
ошалемоніти
ошалений
ошаліти
ошанування
ошанути
ошанутися
ошанцювати
ошанцюватися
ошара
ошарпанець
ошарпати
ошатний
ошатно
ошахрати
ошахрувати
ошварь
ошелест
ошемоніти
ошепулити
ошешелитися
ошибати
ошийник
ошийок
ошимок
ошкульно
ошмалити
ошмарувати
ошморгати
ошморгнути
ошморгувати
ошмульгати
ошпарити
ошпарювати
ошпетити
ошуканець
ошукання
ошукати
ошукач
ошукувати
ошукуватися
ошурка
ошуста
ощада
ощадити
ощадний
ощадність
ощадно
ощадок
ощажати
ощенитися
ощеп
ощепина
ощепити
ощіп
ощіпок
оюн
Видимати, -маю, -єш, сов. в. видути, -дму, -меш, гл. Выдувать, выдуть. Аф. 328. Тії дудочки видимають із скла бульбашку. Дещо.
Відсаджувати, -джую, -єш, сов. в. відсадити, -джу, -диш, гл. 1) Отсаживать, отсадить, посадить отдѣльно. Відсадив його, як кота від сала. Ном. № 3503. 2) О растеніяхъ: Отсаживать, отсадить, посадить отростокъ. 3) Только сов. в. Отбить. Відсадив йому печінки.
Зшумати, -маю, -єш и зшумувати, -мую, -єш, гл. Собрать пѣну при кипѣніи. Вх. Зн. 22.
Ітися, іде́ться, гл. безл. 1) Везти, удаваться. Йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. на добро йдеться. Идетъ къ добру. Ном. № 1692. 2) Клониться, идти. Скажіть мені, до чого це йдеться. Мир. ХРВ. 86. Студенти... постерегли до чого воно йдеться. Левиц. Пов. 39. Йшлося вже до осени. Мир. ХРВ. 140.
Поперемудровувати, -вую, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить (многихъ).
Радіння, -ня, с. Совѣтованіе, совѣтъ. Уже ж я ждала од Бога помочі і од людей радіння.
Сварливо нар. Бранчиво, сердито.
Стебло, -ла, с. 1) Стебель. К. Дз. 218. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Мет. 21. Один я на світі, — стебло серед поля. Шевч. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ видъ и пр. Новомоск. у. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (Cм.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Сосниц. у. Ум. стебельце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чуб. V. 255. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко? Мил. 138.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Троян II, -на, м. = трійка. Вх. Зн. 71.
Нас спонсорують: