Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

о I
о II
оазіс
об
оба
обабитися
обабіч
обабок
обава
обавити
обавлятися
обагрянок
обамбурити
обапол
обаполи
обаполок
обапольний
обаранити
обараніти
обаринок
обарянець
обаряти
обарятися
обаторитися
обахта
обачити
обачитися
обачіння
обачний
обачність
обачно
обашлувати
обашморити
обашморитися
обашпорити
обаясник
оббанити
оббанитися
оббивальник
оббивати
оббиватися
оббирьканий
оббити
оббігати
оббігати 2
оббілити
оббілувати
оббірати
оббіратися
оббрести
оббрехати
оббризкати
оббризкувати
оббризькати
оббризькувати
оббріхувати
оббудовувати
оббурдюжитися
оббутися
обважити
обважнити
обважніти
обважувати
обважуватися
обвалити
обвалькувати
обвалювання
обвалювати
обвалюватися
обваритися
обваруцкатися
обварювати
обварюватися
обвезти
обвернути
обвертати
обвертатися
обвертіти
обвеселити
обвеселіти
обвеснитися
обвести
обвечеріти
обвивати
обвиватися
обвидніти
обвикати
обвинуватити
обвинувачувати
обвинути
обвиняний
обвисати
обвити
обвихнутися
обвівати
обвіватися
обвід
обвідка
обвідьмитися
обвірчувати
обвірчуватися
обвістити
обвітріти
обвітря
обвітряний
обвішати
обвішувати
обвіщати
обвіяти
обводити
обвозити
обвозитися
обволікати
обворити
обворитися
обворожити
обворожувати
обв'язати
обв'язувати
обв'язуватися
Бреніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бриніти. Гол. ІІІ. 313.
Бувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Чуб. І. 236. Не питай старого, а питай бувалого. Ном. № 5784.
Вибутиляти, -ляю, -єш, гл. Дать толстый трубчатый стебель (о лукѣ). Цибуля вибутиляла. Мнж. 177.
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ. Н. Вол. у.
Зду́рняти, -няю, -єш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ. Петро здурняв мене. Н. Вол. у.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Маркев. 131., Ум. лобатенький.
Невеликий, -а, -е. Небольшой, малый. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3116., Ум. невели́ченький. Грин. III. 94. невели́чечкий, невеличкий. В мене ніжки невеличенькі. Мил. 137. Шумить річка невеличка да й шумить як з лука. Н. п.
Обстелити Cм. обстилати.
Тріскатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Гладкий, аж шкура тріскається. Ном.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка. Желех. Шух. І. 133, 137. Чуб. V. 621, 262.
Нас спонсорують: