Виходитися 1 Cм. вихожуватися.
Заплі́шувати 1, -шую, -єш, сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Заплішив ніжку в ослоні. Запліши щабель у драбині, а то хитається. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. «Та вже не що, становіться!» заплішив соцький. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку.
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую.
Перчити 2, -чу, -чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи... перчать кози, від чого ті стають кітні.
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота.
Полегкий, -а, -е. Легковатый.
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви.
Суша, -ші, ж.
1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу.
2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші.
Трибок, -бка, м. Ум. отъ триб.
Троєзілля, -ля, с. раст. Trifolim pratense. Котрий мені троєзілля достане, той зо мною до шлюбу стане.