Вивід, -воду, м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. 3) Первое посѣщеніе церкви женщиною черезъ шесть недѣль послѣ рожденія ею ребенка для полученія очистительной молитвы. Такъ называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. 4) Посѣщеніе новобрачною церкви въ понедѣльникъ послѣ брачной ночи для полученія молитвы. 5) Печная труба въ сѣняхъ и на крышѣ. Біжи в сіни до верха під вивід. Дим стелеться з вивода. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Пошила рукава з виводами.
Гирувати, -ру́ю, -єш, гл. Разсуждать, размышлять, соображать. Cм. ґерувати.
Лом, -ма, м. Ломъ (желѣзное орудіе).
Мо́вно нар. Говорливо, разговорчиво, словоохотливо; рѣчисто.
Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни.
Паморочка, -ки, ж. = мряка.
Прах, -ху, м. Прахъ. Обох земля присипле своїм прахом. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде.
Токан, -на, м. = мамалиґа.
Урвант, -та, м. = вірвант.
Хвирса, -си, ж. = хвижа.