Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

о I
о II
оазіс
об
оба
обабитися
обабіч
обабок
обава
обавити
обавлятися
обагрянок
обамбурити
обапол
обаполи
обаполок
обапольний
обаранити
обараніти
обаринок
обарянець
обаряти
обарятися
обаторитися
обахта
обачити
обачитися
обачіння
обачний
обачність
обачно
обашлувати
обашморити
обашморитися
обашпорити
обаясник
оббанити
оббанитися
оббивальник
оббивати
оббиватися
оббирьканий
оббити
оббігати
оббігати 2
оббілити
оббілувати
оббірати
оббіратися
оббрести
оббрехати
оббризкати
оббризкувати
оббризькати
оббризькувати
оббріхувати
оббудовувати
оббурдюжитися
оббутися
обважити
обважнити
обважніти
обважувати
обважуватися
обвалити
обвалькувати
обвалювання
обвалювати
обвалюватися
обваритися
обваруцкатися
обварювати
обварюватися
обвезти
обвернути
обвертати
обвертатися
обвертіти
обвеселити
обвеселіти
обвеснитися
обвести
обвечеріти
обвивати
обвиватися
обвидніти
обвикати
обвинуватити
обвинувачувати
обвинути
обвиняний
обвисати
обвити
обвихнутися
обвівати
обвіватися
обвід
обвідка
обвідьмитися
обвірчувати
обвірчуватися
обвістити
обвітріти
обвітря
обвітряний
обвішати
обвішувати
обвіщати
обвіяти
обводити
обвозити
обвозитися
обволікати
обворити
обворитися
обворожити
обворожувати
обв'язати
обв'язувати
обв'язуватися
Балабанка, -ки, ж. Очень крупный сортъ картофеля. Богод. у.
Відглушити, -шу, -шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
Збо́жжя, -жя, с. = збіжжя.
Круто нар. 1) Круто. Круто з'їздити сюдою. Круто спускалась гора. Стор. 2) Съ сильнымъ загибомъ. Круто позагинаті роги. 3) Густо. Круто наварила, — і ложкою в куліші не повернеш. 4) Трудно, тяжело. 5) Сильно. Круто їм буде одвічать. О. 1862. VI. 60. 6) Остро (о взглядѣ). Сив сокіл сидить, круто ся дивить. Гол. Ум. крутенько. Садив крутенько гайдука. Котл. Ен.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Ростяпака, -ки, об. Разиня. Ото ще чортова ростяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  
Сплавний, -а, -е. Судоходный, сплавный.
Стожарня, -ні, ж. = стожалля. Отам усе стожарні були, — панське сіно стояло. Зміев. у.
Тліти, тлію, -єш, гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій. Мир. Пов. II. 115.
Нас спонсорують: