Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Кугина, -ни, ж. Раст. Prunus mahaleb.
Ку́пки, гл., дѣтс. = Ку́пі.
Мня́кшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться мягче. Залізо в огні і під молотом м'якшає.
Накрапа́йчик, -ка Названіе дождя. Ой, дощичку, накрапайчику, накрапай!
Поз'їзджатися, -джаємося, -єтеся, гл. Съѣхаться (о многихъ). Та поз'їзджались та пани, та стали сумувати.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Спідсісти, -сяду, -деш, гл. — кого. Занять чье мѣсто, замѣнить кого.
Циціаька, -ки, ж. Ум. отъ циця.
