Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

однослов
однословний
однословно
одностайне
одностайний
одностайність
одностайно
односталь
одностеблий
одностеблиця
односум
односумний
односумство
одноцальний
одночасний
одночасник
одночасно
однояй
одо..
одолівати
одомаш
одоробало
одоробло
одп..
одр..
одробина
одружити
одружувати
одружуватися
одряпати
одряпувати
одс..
одсіч
одт..
оду..
одубеніти
одубитися
одубіти
одуван
одуд
одудиця
одудкуватий
одужання
одужати
одужувати
одукований
одуматися
одур
одурити
одуріти
одутий
одх..
одц..
одч..
одш..
одщ..
одягало
одягання
одягати
одягатися
одягненький
одягний
одягнути
одягнутися
одягти
ож
оже
ожеледа
ожеледець
ожеледиця
ожелест
ожелизь
оженений
оженити
оженитися
оженіння
оженічко
оженяний
ожеребитися
ожеред
оживити
оживити 2
оживитися
оживляти
оживлятися
ожина
ожинний
ожиновий
ожинонька
ожирати
ожити
ожльоди
ожог
озадок
озварь
озвати
озвіз
озвіритися
озде
оздоба
оздобити
оздобний
оздобність
оздоровити
оздоровіти
оздоровління
оздоровляти
оздоровлятися
озерет
озеречко
озерниця
озеро
озерявина
озивати
озиватися
озизти
озимий
озимина
озимки
озимній
Гадка, -ки, ж. Мысль, помышленіе, думка. Ні думки, ні гадки. — Що хатка, то инша гадка. Взяли мене думки та гадки. Ном. № 5807. а ні гадки. і гадки не має. И не думаетъ вовсе; и въ усъ себѣ не дуетъ; и не заботится. Ном. № 4991. Його лають, а він, а ні гадки, (а він і гадки не має). Его бранятъ, а онъ и въ усъ себѣ не дуетъ. Не журиться Катерина, і гадки не має. Шевч. 67. За годинки жито помолотили й прибрали, — тепер ні гадки, — т. е. теперь и спокойны. Черн. у. шкода й гадки. Нечего и думать. Шкода й гадки, не буде нічого. Шевч. 422. Ум. гадонька, гадочка. Думки-гадоньки не мають. Шевч. 648. Ой почєли вівчєрики гадочки гадати, як би дати Бондарючці та у село знати. Шух. І. 205.
Замилува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Залюбоваться. Карпо глянув на тих людей і трохи злякався і здивувався й за милувався: такі вони були високі, рівні, дужі. Левиц. Пов. 354.
Кавунець, -нця́
Коробочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб'яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. Н. п. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни. Черниг. у.
Леле́ 2 меж. ? Припѣвъ въ дѣтской пѣсенкѣ: Леле 2, діду, леле 2, бабо, леле 2, Коваленку! Та понесім погуляти дитину маленьку. Ном. № 9262.
Напосі́дливий, -а, -е. Настойчивый.
Нізка, -ки, ж. 1) Мякоть въ тыквѣ. Шух. І. 142. 2) Въ деревѣ: слой, находящійся непосредственно подъ корою, cambium. Шух. І. 176.
Поз нар. 1) = повз. Один москаль наглядів якось гарну молодичку та все біга поз двір, все біга, щоб як небудь зачепить її. Рудч. Ск. II. 164. 2) Возлѣ. МУЕ. І. 124. Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка. МУЕ. І. 124. (Полт. г.).
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Драг. 207. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ном. № 146. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Федьк. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш? ЕЗ. V. 143.
Нас спонсорують: