Засвіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Свѣтать. Ще і на моїх воротях сонце засвітає. Межи двома світлоньками там рано засвітало.
Заткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заткнуться.
Існісінький, -а, -е. 1) Дѣйствительный, дѣйствительно настоящій. Чи то ж сподівався чоловік оттакої зневаги? Він може з існісінької щирости обернувсь до людей... а тут йому ще й халепа.
2) Точь въ точь такой.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
Облягтися, -ля́жуся, -жешся, гл. Лечь (спать). Як вернулась, уже батько й мати обляглися.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Повиряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Снарядиться, отправиться (о многихъ).
Прив'язування, -ня, с. Привязываніе.
Різьбярство, -ва, с. Искусство рѣзчика.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Не зітхай, — не остатнє ще спекли. 2) Изжарить. Спік чорне порося. Курочку спекла. Ту рибку скажіть, щоб спекли. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти.