Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

однослов
однословний
однословно
одностайне
одностайний
одностайність
одностайно
односталь
одностеблий
одностеблиця
односум
односумний
односумство
одноцальний
одночасний
одночасник
одночасно
однояй
одо..
одолівати
одомаш
одоробало
одоробло
одп..
одр..
одробина
одружити
одружувати
одружуватися
одряпати
одряпувати
одс..
одсіч
одт..
оду..
одубеніти
одубитися
одубіти
одуван
одуд
одудиця
одудкуватий
одужання
одужати
одужувати
одукований
одуматися
одур
одурити
одуріти
одутий
одх..
одц..
одч..
одш..
одщ..
одягало
одягання
одягати
одягатися
одягненький
одягний
одягнути
одягнутися
одягти
ож
оже
ожеледа
ожеледець
ожеледиця
ожелест
ожелизь
оженений
оженити
оженитися
оженіння
оженічко
оженяний
ожеребитися
ожеред
оживити
оживити 2
оживитися
оживляти
оживлятися
ожина
ожинний
ожиновий
ожинонька
ожирати
ожити
ожльоди
ожог
озадок
озварь
озвати
озвіз
озвіритися
озде
оздоба
оздобити
оздобний
оздобність
оздоровити
оздоровіти
оздоровління
оздоровляти
оздоровлятися
озерет
озеречко
озерниця
озеро
озерявина
озивати
озиватися
озизти
озимий
озимина
озимки
озимній
Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо. Гн. II. 174.
Вій, воя, м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Вх. Зн. 7. Ум. війок. Мнж. 177.
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. K. Іов. 81. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21.
Полисіти, -сію, -єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє. Ном. № 6156.
Попробуркувати, -кую, -єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.
Росхряпаний, -а, -е. Разбитый, расколотый. Росхряпаний віз. Черк. у. Росхряпаний чоловік. Черк. у. Купила макітру, аж вона росхряпана.
Санжарівка и санжарка, -ки, ж. Названіе одной пѣсни, а также и танца. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ен. І. 19. Вони як вжарили санжарки. Алв. 55.
Удар, -ру, м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар. Млак. 60.
Усипати I, -паю, -єш, сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать. Рудч. 2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Мет. Ганнусю, усип мені осьмусю. Ном. № 11658. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. Шух. І. 281. 4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Хлань, -ні, ж. 1) = безодня. 2) Множество, огромное количество. Хланею налітали. Желех. Виїв би хлань.... Фр. Пр. 71.
Нас спонсорують: