Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Запалила свічку. — у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. — лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки.
Крихкість, -кости, ж. Хрупкость, ломкость.
Мерга́снути, -сну, -неш, гл. Стемнѣть, сдѣлаться пасмурнымъ.
Олива, -ви, ж.
1) Дерево: маслина. І обіймалася з виноґроном олива.
2) Деревянное масло. Зеленою оливою оченьки залито. Ум. оливка.
Попадатися 1, -даюся, -єшся, гл. Распасться, опасть. Шкура попадалась на шиї. Носив сорочку, поки попадалась. Зараз надіну. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму.
Поспивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить. Кішка глечики поспивала.
Природний, -а, -е. 1) Естественный.
2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього.
Страхополох, -ха, м.
1) Трусъ. Ні в чім не був страхополох. Хиба я страхополох, щоб боявся Петра?
2) Раст. Xanthium spinosum.
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи.