Аги́, аги́й, агі́ (на те́бе)! меж. выражающее порицаніе. Агі на тя, пропав бис!
Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна.
2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш?
3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує.
Жолудо́вий, -а, -е. Желудовый. Жолудовий персток.
Кудлай, -лая, м.
1) Человѣкъ со всклокоченной головой.
2) Кличка мохнатой собаки.
Лушпа́к, -ка, м. = лушпайка.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Обмінюватися, -ню́юся, -єшся, сов. в. обмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣниваться, обмѣняться. Самими писанками було обмінююсь, як христосуюсь із подругами.
Прописати Cм. прописувати.
Тельбушок, -шка, м. Ум. отъ тельбух.
Цупкий, -а, -е. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Цупкий мороз.
2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Диняче насіння цупке.