Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

однослов
однословний
однословно
одностайне
одностайний
одностайність
одностайно
односталь
одностеблий
одностеблиця
односум
односумний
односумство
одноцальний
одночасний
одночасник
одночасно
однояй
одо..
одолівати
одомаш
одоробало
одоробло
одп..
одр..
одробина
одружити
одружувати
одружуватися
одряпати
одряпувати
одс..
одсіч
одт..
оду..
одубеніти
одубитися
одубіти
одуван
одуд
одудиця
одудкуватий
одужання
одужати
одужувати
одукований
одуматися
одур
одурити
одуріти
одутий
одх..
одц..
одч..
одш..
одщ..
одягало
одягання
одягати
одягатися
одягненький
одягний
одягнути
одягнутися
одягти
ож
оже
ожеледа
ожеледець
ожеледиця
ожелест
ожелизь
оженений
оженити
оженитися
оженіння
оженічко
оженяний
ожеребитися
ожеред
оживити
оживити 2
оживитися
оживляти
оживлятися
ожина
ожинний
ожиновий
ожинонька
ожирати
ожити
ожльоди
ожог
озадок
озварь
озвати
озвіз
озвіритися
озде
оздоба
оздобити
оздобний
оздобність
оздоровити
оздоровіти
оздоровління
оздоровляти
оздоровлятися
озерет
озеречко
озерниця
озеро
озерявина
озивати
озиватися
озизти
озимий
озимина
озимки
озимній
Відлипати, -па́ю, -єш, сов. в. відлипнути, -ну, -неш, гл. Отставать, отстать, отклеиваться, отклеиться.
Говбур, -ра, м. Водоворотъ. У говбурі на Дністрі крутяться. Камен. у.
Дібровистий, -а, -е. Богатый дубравами.
Наволо́ком нар. сі́яти наволо́ком. Сѣять на жнивье подъ борону или рало. СХО. XIII (2), 196. Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто. Харьк. у.
Плякатися, -каюся, -єшся, гл. Сосать молоко у матки. Коли є такі вівці, що не даються ягняті плякаться... Ориштована вівця стоїть по неволі і ягнятко плякаться. О. 1862. V. Кух. 32.
Позарошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Замочиться росой (о многихъ). Позарошувалися наші хлопці, аж тече з їх. Харьк.
Прилизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. прилизатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Прилизываться, прилизаться языкомъ. 2) Гладко причесываться, причесаться. Схопиться раненько, зараз миється, прилизується до дзеркальця. Левиц. І. 277.
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Токотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = токотати.
Нас спонсорують: