Гамула, -ли, ж.
1) Каша изъ яблокъ съ медомъ.
2) Полужидкая масса, клокочущая въ сопкахъ.
3) Неудавшееся жидкое кушанье, сдѣланное слишкомъ густымъ, подобнымъ киселю, напр. о борщѣ, о галушках.
Діжу́н, -на́, м. = Діж.
Дністря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣстрѣ.
Дорека́ння, -ня, с. и пр. = доріка́ння и пр. Занедбали паненята дорекання мого брата.
Льво́вий, -а, -е. Львиный. А на йому шуба львова.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Півдарма нар. Полударомъ. За півдарма продав.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Правота, -ти, ж. Правота, справедливость. Суд чинитиме нехибний людям правотою.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.