Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

однослов
однословний
однословно
одностайне
одностайний
одностайність
одностайно
односталь
одностеблий
одностеблиця
односум
односумний
односумство
одноцальний
одночасний
одночасник
одночасно
однояй
одо..
одолівати
одомаш
одоробало
одоробло
одп..
одр..
одробина
одружити
одружувати
одружуватися
одряпати
одряпувати
одс..
одсіч
одт..
оду..
одубеніти
одубитися
одубіти
одуван
одуд
одудиця
одудкуватий
одужання
одужати
одужувати
одукований
одуматися
одур
одурити
одуріти
одутий
одх..
одц..
одч..
одш..
одщ..
одягало
одягання
одягати
одягатися
одягненький
одягний
одягнути
одягнутися
одягти
ож
оже
ожеледа
ожеледець
ожеледиця
ожелест
ожелизь
оженений
оженити
оженитися
оженіння
оженічко
оженяний
ожеребитися
ожеред
оживити
оживити 2
оживитися
оживляти
оживлятися
ожина
ожинний
ожиновий
ожинонька
ожирати
ожити
ожльоди
ожог
озадок
озварь
озвати
озвіз
озвіритися
озде
оздоба
оздобити
оздобний
оздобність
оздоровити
оздоровіти
оздоровління
оздоровляти
оздоровлятися
озерет
озеречко
озерниця
озеро
озерявина
озивати
озиватися
озизти
озимий
озимина
озимки
озимній
Голубеня, -няти, с. 1) Голубенокъ. 2) Ласкательное слово. Ум. голубенятко, голубеняточко. Діточки ж мог, голубеняточки. Мил. 221.
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Харьк. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Нескреба, -би, об. Неотеса. Ой вийду я за ворота — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Н. п.
Пахнячка, -ки, ж. Мушкатная груша, мушкатель. Вх. Уг. 257.
Підбріхувати, -хую, -єш, сов. в. підбрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать, помогать во враньѣ. Я буду починати брехати, а ти підбріхуй. Кв. І. 194. Там-той брехав, а ти підбріхуєш. Фр. Пр. 123.
Підлизуха, -хи, ж. Подлаживающаяся, заискивающая расположенія. Зміев. у. Панська підлизуха. Ном. № 13570.
Подзижчати, подзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать (о комарѣ, мухѣ). Подзичав комарь та й стих. Харьк.
Поступ, -пу, м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124.  
Працювання, -ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,
Стерник, -ка, м. 1) Рулевой. 2) пт. Emberiza, подорожникъ. Вх. Пч. ІІ. 10.
Нас спонсорують: