Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оробина

Оробина, -ни, ж. = горобина. ЗЮЗО. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРОБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРОБИНА"
Басарунок, -нку, м. Сѣно или трава, которое даютъ коровѣ въ то время, когда ее доятъ. Шух. I. 170, 188, 193.
Благородний, -а, -е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Ном. № 953. Благородна, як свиня о?ородна. Ном. № 953. 2) Благородный. Болота засипав благородними кістками. Шевч.
Доско́ро́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскороди́ти, -джу́, -диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.
Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Надпа́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпали́ти, -лю́, -лиш, гл. Сжигать, сжечь часть. Подпалена свічка воскова. Сим. 232.
Нахмурний, -а, -е. Пасмурный, сумрачный. І проясни чоло нахмурне. Котл. Ен. VI. 58.
Повідкручувати, -чую, -єш, гл. Открутить (мног.).
Пригара, -ри, ж. 1) Пригорѣлыя части кушанья. 2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка. Н. Вол. у.
Прострінь, -ня, м. = простень. Вх. Зн. 55.  
Сторожик, -ка, м. Первое перо въ крылѣ птицы. Екатер. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРОБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.