Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оружний

Оружний, -а, -е. Вооруженный. Одбиваючи од нас ворогів наших, не з кого, як із нас же, вони оружний люд набірали. K. (О. 1861. II. 227).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУЖНИЙ"
Їдло, -ла, с. Пища, ѣда. Драг. 307. Вх. Уг. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62).
Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері. Кв.
Лі́карів, -рева, -ве Принадлежащій лѣкарю.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача. Ном. № 12471.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Понаїдатися, -даємося, -єтеся, гл. Наѣсться (о многихъ). Драг. 111. Усі понаїдались і повивертались. Рудч. Ск. II. 59.
Шеґеря, -рі, ж. Родъ танца. У Київі заказали, шоб шеґері не скакали. Грин. III. 53.
Шмарколиз, -за, м. Подлизывающій свои сопли. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.