Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

об'їхати
обкаджувати
обкакати
обкакатися
обкаляти
обкалятися
обкапати
обкапувати
обквацятися
обквітчати
обкидати I
обкидати II
обкидатися
обкипати
обкисати
обкілювати
обкіски
обкіт
обклад
обкладати
обкладатися
обкладки
обкласти
обклеїти
обклеювати
обковувати
обколупати
обколупувати
обконати
обкопати
обкопувати
обкопуватися
обкорити
обкорувати
обкосити
обкоситися
обкотити
обкошувати
обкрадати
обкрутити
обкрутнути
обкручувати
обкручуватися
обкувати
обкурити
обкурювати
обкурюватися
обкусати
обкутати
обкутувати
обкушувати
облав
облава
облавок
облавом
облагодити
облагодитися
облада
обладувати
обладувати 2
облаз
облазити
облазнити
облак
обламати
облапати
облапування
облапувати
облатати
облатування
облатувати
облатуватися
облачок
облаяти
облаятися
облежати
облекшити
облесливий
облесливість
облесливо
облесний
облесник
облесність
облесно
облестити
облетіти
облечи
облещувати
обливальник
обливаний понеділок
обливання
обливати
обливатися
облигати
облигувати
облизати
облизень
облизування
облизувати
облизуватися
облинути
облипати
облити
облихословити
обличчя
облишити
облишитися
обліг
обліжний
обліжок
облізковий
облізок
облізти
облій
облікувати
облімок
обліпити
обліплювання
обліплювати
облітати
Бормотіти, -чу́, -ти́ш, гл. О евреяхъ: то-же, что и джерготати. Жиди бормотіли. Рудан. I. 56.
Глагол, -лу, м. 1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) читати глаголи. Стоять безъ корму. Ном. № 10232.
Кляк, -ка, м. 1) Заломъ на деревѣ, камышѣ, стебляхъ хлѣба, дѣлаемый обыкновенно съ цѣлью обозначить нужное; зарубка на деревѣ съ той-же цѣлью. 2) Межевой знакъ, состоящій въ обозначенномъ чѣмъ-либо (обыкновенно — зарубами, а иногда просто заломомъ) деревѣ или граничномъ столбѣ. К. ЧР. 424. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає, або огряничить кляками (землю) К. ЧР. 199. 8) Во внѣшнемъ колесѣ водяной мельницы каждый изъ двухъ деревянныхъ круговъ, ограничивающихъ колесо и связывающихъ лопатки. Черниг. у. 4) Ледяная сосулька. 5) Родъ дѣтской игры. Ив. 22.  
Короволітник, -ка, м. Раст. Veronica agrestis. Вх. Пч. І. 13.
Крепацтво, -ва, с. Крѣпостное состояніе. Такий то виходився хороший, моторний, і не пізнати йот, що в гіркому крепацтві зріс. МВ. І. 37.
Ліни́вство, -ва, с. Лѣность, лѣнь. Допікали його за недбалість, за лінивство. Левиц. І. 425. Прогнала жінка його за лінивство. Г. Барв. 500.
Незграбність, -ности, ж. Неловкость, неуклюжесть.
Обмислити, -слю, -лиш, гл. Снабдить. Ми тебе і хлібом, і одежою обмислимо. К. ЧР. 264. На попа за се козацтво нарікало... Роковщиною його не обмисляло. К. МБ. X. 3.
Осияти, -я́ю, -єш, гл. = осіяти. Слава Господня осияла їх. Єв. Л. II. 9.
Острах, -ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117.
Нас спонсорують: