Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

об'їхати
обкаджувати
обкакати
обкакатися
обкаляти
обкалятися
обкапати
обкапувати
обквацятися
обквітчати
обкидати I
обкидати II
обкидатися
обкипати
обкисати
обкілювати
обкіски
обкіт
обклад
обкладати
обкладатися
обкладки
обкласти
обклеїти
обклеювати
обковувати
обколупати
обколупувати
обконати
обкопати
обкопувати
обкопуватися
обкорити
обкорувати
обкосити
обкоситися
обкотити
обкошувати
обкрадати
обкрутити
обкрутнути
обкручувати
обкручуватися
обкувати
обкурити
обкурювати
обкурюватися
обкусати
обкутати
обкутувати
обкушувати
облав
облава
облавок
облавом
облагодити
облагодитися
облада
обладувати
обладувати 2
облаз
облазити
облазнити
облак
обламати
облапати
облапування
облапувати
облатати
облатування
облатувати
облатуватися
облачок
облаяти
облаятися
облежати
облекшити
облесливий
облесливість
облесливо
облесний
облесник
облесність
облесно
облестити
облетіти
облечи
облещувати
обливальник
обливаний понеділок
обливання
обливати
обливатися
облигати
облигувати
облизати
облизень
облизування
облизувати
облизуватися
облинути
облипати
облити
облихословити
обличчя
облишити
облишитися
обліг
обліжний
обліжок
облізковий
облізок
облізти
облій
облікувати
облімок
обліпити
обліплювання
обліплювати
облітати
Бахмат, -та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував. Кв. Драм. 228.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. Шевч. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. КС. 1882. XI. 245. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Стор. МПр. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш. Рудч. Ск.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Лу́ста, -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Черк. у. Луста м'яса. ЗОЮР. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ном. № 12920. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли. Чуб. V. 124.
Опеньок, -нька, м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Грин. І. 181. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица. Ном. № 5536.
Пастушити, -шу, -шиш, гл. = пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить. Фр. Пр. 198.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Пороскоренюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскорени́тися, но во множествѣ.
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. ЛВ. ІІ. 10. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму. Левиц. І. 32.
Нас спонсорують: