Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

об'їхати
обкаджувати
обкакати
обкакатися
обкаляти
обкалятися
обкапати
обкапувати
обквацятися
обквітчати
обкидати I
обкидати II
обкидатися
обкипати
обкисати
обкілювати
обкіски
обкіт
обклад
обкладати
обкладатися
обкладки
обкласти
обклеїти
обклеювати
обковувати
обколупати
обколупувати
обконати
обкопати
обкопувати
обкопуватися
обкорити
обкорувати
обкосити
обкоситися
обкотити
обкошувати
обкрадати
обкрутити
обкрутнути
обкручувати
обкручуватися
обкувати
обкурити
обкурювати
обкурюватися
обкусати
обкутати
обкутувати
обкушувати
облав
облава
облавок
облавом
облагодити
облагодитися
облада
обладувати
обладувати 2
облаз
облазити
облазнити
облак
обламати
облапати
облапування
облапувати
облатати
облатування
облатувати
облатуватися
облачок
облаяти
облаятися
облежати
облекшити
облесливий
облесливість
облесливо
облесний
облесник
облесність
облесно
облестити
облетіти
облечи
облещувати
обливальник
обливаний понеділок
обливання
обливати
обливатися
облигати
облигувати
облизати
облизень
облизування
облизувати
облизуватися
облинути
облипати
облити
облихословити
обличчя
облишити
облишитися
обліг
обліжний
обліжок
облізковий
облізок
облізти
облій
облікувати
облімок
обліпити
обліплювання
обліплювати
облітати
Безчуття, -тя, с. Безчувствіе, безсознательность. К. ПС. 55.
Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Вх. Лем. 394. Ум. брушлячок.
Засироті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Осиротѣть. Дитя ж моє коханеє, чого рано засиротіло? а я молода завдовіла. Чуб. V. 807.
Иршаний, -а, -е. Изъ овечьей или козьей выдѣланной шкуры. и́ршані штани́. Кожаные мѣховые штаны, обращенные шерстью внизъ, — носятъ пастухи въ Новороссійскомъ краѣ и Черноморіи зимой. Чабанам видається на зіму одежа: сорочки, штани хрящові, штани иршані. О. 1862. V. Кух. 34.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Налипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть.
Невідхідно нар. Неотступно, безотлучно. Тішиться тим, що він усе тут невідхідно. МВ. (О. 1861. І. 84).
Тягельце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
Хом'як, -ка, м. 1) Хомякъ, Cricetus. Чи шпак, чи хом'як, чи перепелиця: що воно за птиця? Ном. № 400. 2) Неуклюжій человѣкъ.
Нас спонсорують: