До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Заохо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить желаніе, привлекать, привлечь, поощрять, поощрить. Роздмухували огонь на Україні, заохочуючи благочестивих до Унії. Він, щоб нас удруге заохотити, давав нам на обід баранини і кашу молошну. Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати, молодіж заохотити.
Підмокати, каю, -єш, сов. в. підмо́кнути, -ну, -неш, гл. Подмокать, подмокнуть.
Рідокоханок, -нка, м. Любящій родину? Любимець рода? Слово встрѣчено только въ стихотвореніи Метлинскаго въ приложеніи къ бандуристу: Кому й співати сю співанку, як не тобі, рідокоханку?
Станов, станви, ж. = станва.
Стеклий, -а, -е. 1) Плотный. Вільшина, то вона мнягка, а от берестина, то це дерево стекле.
2) О деревѣ или иномъ стеблистомъ растеніи, растущемъ въ густой заросли: тонкій к высокій.
Струг, -га, м.
1) Стругъ, скобель. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Баштанник сидів коло куріня і щось стругав стругом.
2) Рыба форель, Salmo fario. Ум. стружо́к, струженько.
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься.
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Яка тепер хідня! багно по коліна. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна.
Шмарколиз, -за, м. Подлизывающій свои сопли.