Вивчати, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить.
2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать.
3) Изучать, изучить.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу.
Зви́чно нар. 1) Привычно. 2) Обычно, въ обычаѣ.
Здоро́в, здоро́вий, -а, -е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Здорова була, дівчино моя! Боже поможи! — Здорові були! бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ум. здорове́нький, здорове́(́і)се(і)нький. Ув. здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний!
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Пелевень, -вня, м. = пелевня.
Підрийка, -ки, ж. Порода мелкихъ карповъ.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая.
Розгамуза, -зи, об. Пентюхъ, разиня, растеряха, глуповатый человѣкъ.
Тонічко нар. = тоненько.