Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осадник

Осадник, -ка, ж. Первый поселенець въ данномъ населенномъ пунктѣ, основатель поселенія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСАДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСАДНИК"
Дремену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Быстро побѣжать, уйти. Мир. Пов. І. 158
Музи́ченько, -ка, м. ласк. отъ музика 2. Чуб. V. 304. Заграй мені, музиченько, під осичиною. Грин. ІІІ. 648.
Недоум, -ма, м. Незрѣлый умомъ, глуповатый. Старий промовив: недоуми, занапастили божий рай. Шевч. 408.
Обліплювання, -ня, с. Облѣпливаніе, облѣпка, оклеиваніе, оклейка.
Перехреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Перекреститься. Еней тоді як народився, разів із п'ять перехрестився. Котл. Ен.
Поважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣсить многое). 2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку). Кв.
Поодц.. Cм. повідц..
Туркотіння, -ня, с. = туркотання.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен. Ном. № 47.
Цап'юга, -ги, м. Ув. отъ цап.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСАДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.