Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Збідніли люде.
Збо́жжя, -жя, с. = збіжжя.
Недбайливий, -а, -е. = недбалий.
Обминувати, -ну́ю, -єш, гл. = обминути. Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував.
Палука, -ки, ж. = лука. Викосили всі палуки.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Студений, -а, -е. Холодный, студеный. Налетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Ум. студене́нький. Вітер студененький.
