Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осадник

Осадник, -ка, ж. Первый поселенець въ данномъ населенномъ пунктѣ, основатель поселенія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСАДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСАДНИК"
Берулька, -ки, ж. = ягня. Вх. Пч. II. 6.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Заклюва́ти, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Лихва́рка, -ки, ж. Ростовщица.
Обиденний, -а, -е. Сдѣланный въ одинъ день. Зробіть ви обиденну сіть, таку, шоб ув один день і прялась, і сукалась, і моталась, і шоб із тії ниті і сітка плелась. Мнж. 28.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Порозгвинчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развинтиться (во множествѣ).
Скритка, -ки, ж. = накритка = покритка. КС. 1882. II. 427.
Твориво, -ва, с. = твір 1. Бог радіє на небі з усякого творива свого. Г. Барв. 357. Проповідуйте євангелію усякому твориву. Єв. Мр. XVI. 15.
Тенгериця, -ці, ж. Раст. Кукуруза = кендериця. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСАДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.