Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

острева
остривний
остригати
острий
остриця
острів
остріг
остріжка
остріха
острішковий
острішник
острішниця
острішок
островище
остров'їниця
островки
острововна
островяниця
остров'яниця
острог
острога
острогін
острожина
острожити
острокіл
острокольний
оструб
остружини
острушки
острямок
остуда
остуджувати
остудник
оступ
оступати
оступатися
оступачити
остюк
остюкуватий
остяк
осувати
осуга
осугуватий
осуд
осуда
осуджати
осуджатися
осуджувати
осудити
осудливий
осудовище
осудок
осужати
осужка
осунути
осуруга
осуружитися
осуружний
осух
осушечок
осушити
осушок
осушувати
осушуватися
ось
осьмак
осьмака
осьмерик
осьмина
осьмірка
осьмуха
осьон
осюди
осюдою
осягати
осягнення
осяйний
осятер
осяти
осятрина
осяяти
отаборити
отаборитися
отабуритися
отава
отавиця
отагас
отак
отакелезний
отакечки
отакий
отакувати
отам
отаман
отаманенко
отаманити
отаманиха
отаманівна
отамання
отаманство
отаманський
отаманувати
отара
отарапатіти
отарка
отати
отвердіти
отелитися
отемніти
отепер
отеребини
отерпати
отерпнути
отерти
отертися
отерхати
отеса
отетеніти
отетеріти
отець
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Жичат́и, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Угор.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Лаха, -хи, ж. Отрепье. Желех. У угорскихъ малороссовъ вообще платье. Святочні лахи. Вх. Уг. 249.
Лахта, -ти, ж. Небольшой заливъ. Лахута, ти, ж. = лахманка. Вх. Зн. 31.
Миготли́вий, -а, -е. Блещущій. Желех.
Поперемішуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Перемѣшаться, смѣшаться (о многихъ).
Посидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24.
Уцінувати, -ную, -єш, гл. Оцѣнить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то б її і не вцінувать. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Чабулькнути, -ну, -неш, гл. Сразу вылить. Наллє чарку, піднесе до рота та так і чабулькне! Аж денце блисне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: