Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ау! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж.
Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б’ють більно. Не вільно. Нельзя.
Запсува́ти, -сую́, -єш, гл. = зопсувати. Старий віл ніколи борозни не запсує.
Кателичка, -ки, ж. Католичка. Ти думаєш, що я мав би кателичку за жінку?
Літе́рний віз. Возъ, приспособленный для возки сноповъ.
Ми́тусь, митусе́м, нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались.
Поспіл II, -полу, м. Въ выраженіи: у посполі. Совмѣстно. Вона найняла собі хатину в посполі.
Товк! II, меж. Толкъ! Він мене товк під бік.
Шептати, -пчу, -чеш, гл.
1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому.
2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть.
3) Наговаривать, наушничать.
Шпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать булавками, шпильками.