Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

острева
остривний
остригати
острий
остриця
острів
остріг
остріжка
остріха
острішковий
острішник
острішниця
острішок
островище
остров'їниця
островки
острововна
островяниця
остров'яниця
острог
острога
острогін
острожина
острожити
острокіл
острокольний
оструб
остружини
острушки
острямок
остуда
остуджувати
остудник
оступ
оступати
оступатися
оступачити
остюк
остюкуватий
остяк
осувати
осуга
осугуватий
осуд
осуда
осуджати
осуджатися
осуджувати
осудити
осудливий
осудовище
осудок
осужати
осужка
осунути
осуруга
осуружитися
осуружний
осух
осушечок
осушити
осушок
осушувати
осушуватися
ось
осьмак
осьмака
осьмерик
осьмина
осьмірка
осьмуха
осьон
осюди
осюдою
осягати
осягнення
осяйний
осятер
осяти
осятрина
осяяти
отаборити
отаборитися
отабуритися
отава
отавиця
отагас
отак
отакелезний
отакечки
отакий
отакувати
отам
отаман
отаманенко
отаманити
отаманиха
отаманівна
отамання
отаманство
отаманський
отаманувати
отара
отарапатіти
отарка
отати
отвердіти
отелитися
отемніти
отепер
отеребини
отерпати
отерпнути
отерти
отертися
отерхати
отеса
отетеніти
отетеріти
отець
Вивірити Cм. вивіряти.
Зблужа́тися, -жаҐюся, -єшся, сов. в. зблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається. Чуб. І. 173.
Осміювати, -юю, -єш, сов. в. осмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Осміяли подруженьки подругу свою. Шевч.
Підбіл, -лу, м. Раст. м. а) Бѣлокопытникъ, Tussilago farfara. Анн. 366. Шух. I. 22. б) Petasites vulgaris L. ЗЮЗО. I. 131.
Посеред нар. Среди. Дивиться, посеред моря горить огонь. Рудч. Ск. І. 109. Дівчино моя, ти ж моя мати, дай мені вечеряти хоч посеред хати. Н. п.
Пробіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. пробра́тися, -беруся, -ре́шся, гл. Пробираться, пробраться. Довго того росказувати, як наша сердешна Оксана з своїм Митриком пробіралась через усі міста до свого села. Кв.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Розвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розвідатися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо. Ком. І. 18. За колотнечею то що Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люде з Солодьків. Св. Л. 300.
Скуйовдати, -даю, -єш гл.; скуйовдити, -джу, -диш,, гл. 1) Взъерошить, привести въ безпорядокъ (волоса). 2) Скомкать, смять. Скуйовдила спідницю. 3) Возбудить, взволновать. І всіх скуйовдила собой. Котл. Ен. VI. 69.
Хрипоти, -пот, ж. мн. Катарръ бронхъ. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: