Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окопуватися
окоренитися
окоренок
окорм
окостуватий
окостяк
окотитися
окошитися
окравка
окрадати
окраєць
окрайка
окрайчик
окраса
окрасити
ократитися
окрашати
окрашатися
окремезніти
окреслити
окресляти
окривання
окривати
окриватися
окривджати
окривіти
окрик
окрикати
окрилатіти
окрити
окрівавити
окрім
окрімний
окрімність
окрімно
окріп
окріп'я
окріяти
окром
окроме
окромішний
окромішно
окромний
окропити
окропляти
округ
округа
округи
округлий
округлити
округлість
округло
округлянка
округляти
окружати
окружки
окружляти
окружність
окрутасом
окрутити
окрутнути
окручувати
окручуватися
окрушка
оксамит
оксамитка
оксамитний
оксамитовий
окселентувати
окублитися
окублюватися
окувати
окукобити
окукобитися
окульбачити
окуляри
окулясом
окунь
окуп
окупати
окупатися
окупити
окупний
окур
окурити
окутати
окути
окутий
окучити
окучка
оладка
оладок
олгати
оле!
оледащіти
оледиця
олейкарь
олейник
оленець
оленина
олениця
оленка
оленок
олень
оленя
олжа
олживий
олива
оливець
оливка
оливний
оливо
олив'яний
олив'янка
олій
олійний
олійник
олійниківна
олійниця
олійниченко
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Націонал, -ла, м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159.
Омрак, -ку
Підіткнути, -ся. Cм. підтикати, -ся.
Подосліджувати, -джую, -єш, гл. Изслѣдовать (во множествѣ).
Притьопати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. Притащиться; притащиться по грязи. Притьопалась за ним аж сюди. О. 1861. XI. Кух. 30.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Конст. у.
Проща, -щі, ж. 1) Прощеніе, отпущеніе грѣховъ. Шух. І. 38. За бідного прощу будеш мати. Камен. у. 2) Богомолье. Шевч. 79. На прощу ходили, у Києві були, каже. МВ. І. Їхали з усею сем'єю на прощу до якого манастиря да молились Богу. К. ЧР. 51.
Різанець, -нця, м. Евнухъ. К. МБ. XII. 269.
Шинґльовец, -вца, м. Гонтовый гвоздь. Вх. Уг. 244.
Нас спонсорують: