Дві́йло, -ла, с. 1) Бревно, употребляемое при запряжкѣ двухъ или трехъ паръ воловъ вдоль; имъ соединяются ярма сосѣднихъ паръ. 2) Желѣзо у сохи съ двойнымъ остріемъ.
Зложитися, -жу́ся, -жишся, гл. = скластися. Зложімося, пане брате, на сто злотих битих.
Ограда, -ди, ж. = огорожа. Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений.
Одомаш, -ша, м. = могорич.
Омаста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса.
Оченя, -няти, с. Глазокъ. Вміла мати брови дати, карі оченята, та не вміла на сім світі щастя-долі дати. Ум. оченя́тко.
Перемахати, -ха́ю, -єш, гл. Переплыть сильными широкими движеніями. Перемахати сажнями Дніпро.
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду.
Прославляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прославити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Тоді і я прославлю твою силу, що ти собі запомогти умієш.