Збавле́ння, -ня, с. 1) Лишеніе. 2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів.
Ковмір, -ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже!
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Коні повипрягав.
Пооскомити, -млю, -миш, гл. Набить оскомину.
Приспіти Cм. приспівати.
Пронуритися, -рюся, -ришся, гл. = пронурити.
Пукнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гукни, та не пукни, або: та не стукни.
2) Лопнуть, треснуть.
Фантастичний, -а, -е. Фантастическій.
Хвирса, -си, ж. = хвижа.