Вон нар.
1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Або світи, або вон лети.
2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу.
Дово́дливий, -а, -е. Доказательный, убѣдительный.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
Каблука, -ки, ж.
1) Кольцо вообще какое бы то ни было.
2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Ум. каблучка.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты.
Люсува́ти, -сую, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
Потиляка, -ки, ж. Ув. отъ потилиця.
Розмаїто нар. Разнообразно. Думала.... люде розмаїто.
