Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освідчити

Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІДЧИТИ"
Вистояти, -ся. Cм. вистоювати, -ся.
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ. Котл. Ен. (Слов.).  
Ма́тіхна, -ни, ж. = матінка. На тобі кошульку, моя матіхно. Мет. 177.
Парахвіянка, -ки, ж. Прихожанка. Ум. парахвія́ночка. Та нехай знає твоя дочка, що то моя парахвіяночка, попа молодого, — священника свого. Чуб.
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка. Вх. Зн. 47.
Побавитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Развлечься, забавиться. 2) Помедлить, повременить.
Позав'язувати, -зую, -єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.
Пригледіти Cм. приглядати.
Приший-хвіст, -хвоста, об. Прихвостень.
Сторукий, сторучний, -а, -е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Шевч. Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах. Стор. МПр. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВІДЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.