Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освятити
освячати
освячатися
освячувати
освячуватися
осе
оседок
осей
осел
оселедець
оселити
оселість
оселка
осельник
осельня
оселя
оселяний
оселяти
оселятися
осениця
осеніти
осенник
осердак
осердок
осердя
осередок
осередь
осет
осетар
осетер
осетник
осетрина
осика
осиковий
осина
осинити
осип
осипати
осипатися
осипка
осиротити
осиротитися
осиротілий
осиротіти
оситній
оситняг
осить 1
осить 2
осичаний
осичина
осичка
осище
осияти
осібне
осібний
осігди
осідати
осідатися
осідлати
осідлий
осікати
осікнути
осілий
осілість
осіло
осінній
осінщина
осінь
осітняг
осіянка
осіянський
осіяти
оскалити
оскалок
оскальнутися
оскаляти
оскалятися
оскард
оскаржити
оскаржувати
осквернити
оскверняти
осквернятися
оскипище
оскирдок
оскиритися
оскирятися
оскілок
осковзнутися
оскома
оскомелок
оскомистий
оскомити
оскомитися
оскорб
оскорбити
оскорбляти
оскорбнота
оскоромити
оскоромлювати
оскоромлюватися
оскорувати
оскребки
оскромаджувати
оскряк
оскубати
оскубатися
оскубувати
оскубуватися
осла
ослаба
ослабати
ославити
ославитися
ославлювати
ославляти
ослиця
осліджувати
ослін
осліп I
Безуставичне, безуставично, нар. Безпрестанно, постоянно. Він так безуставичне робить. Безуставично дома сидить. Черк. у.
Відсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. відсістися, -сядуся, -дешся, гл. Отставать, отстать коркѣ у хлѣба. Хліб відсівся. Вх. Зн. 7.
Запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Начать пастись. Як розійдеться (отара) так, що одна одній не мішає пастись, то вівці і запасуться на місці. О. 1862. V. Кух. 34.
Кимачок, -чка, м. Ум. отъ кимак.
Намі́чувати, -чую, -єш, сов. в. намі́тити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.
Несмачний, -а, -е. Невкусный, безвкусный.
Обриднути Cм. обридати.
Погарцювати, -цюю, -єш, гл. Поскакать верхомъ, погарцовать.
Право I, -ва, с. 1) Право, законъ. Без суда й права. Ном. № 4050. Так король і дав їм права. ЗОЮР. І. 166. Шукати захисту під правом польським. К. ПС. 26. 2) Тяжба, процессъ, дѣло въ судѣ. З Богом до права не підеш. Фр. Пp. 77. А донька матір все проклинає, а син на вітця право тягає. Гол. II. 21. Ой бо син вітця до права тягне. Гол. II. 22. 3) Слѣдуемое. А ви, люде, знайте, наше право дайте: наше право — калача. Гол. IV. 526. 4) Образъ, манеръ, способъ. Вносить ту курку..., а там черепаха (з курки зробилася). Так як накрито було двома полумисками, так і в черепахи череп'я зверху і зісподу... То черепаха таким правом. Драг. 10.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Нас спонсорують: