Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орілка

Орілка, -ки, ж. = горілка. Грин. III. 385.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІЛКА"
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Жартівни́ця, -ці, ж. Шутница.
З-опалу нар. Сгоряча. 3-опалу і не примітне далебі, чп він буц там, чи ні. Верхнеднѣпр. у.
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу? Грин. III. 86.
Лі́тком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома. Мир. ХРВ. 25.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Кв. II. 17. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. МВ. І. 143. І слова не промовив, не миркнув. Борз. у. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. К. ПС. 90. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця. Лебед. у.
Однокопитий, -а, -е. Однокопытый.
Повихрищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. = повихрещуватися.
Повтягати, -га́ю, -єш, гл. Втащить (во множествѣ). Повтягав усі мішки в хату. очі йому повтягало. Ввалились глаза. О. 1862. VI. 59.
Руйнування, -ня, с. Разрушеніе. Не забудь буяння злющих, руйнування огняного. К. Псал. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.