Бліхувати, -хую, -єш, гл.
1) Бѣлить (лень, полотно).
2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют.
Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати.
Затремті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево.
Покмітливий, -а, -е. Замѣтливый, примѣтливый. Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова.
Потерятися, -ря́юся, -єшся, гл. Испортиться, разорваться, разрушиться, разстроиться. Ой десь стоїть парочка, любая розмова, ой як третій умішається, то й потеряється.
Пролежати, -жу, -жиш, гл.
1) Пролежать. Ніч настане, — я в слізоньках пролежу. Ляже в садку та цілісінький день і пролежить нерухомо.
2) Продавить, лежа. Моя тобі зброя кілочка не вломить, я сам молод ліжка не пролежу.
Птуц! меж. Крикъ, которымъ гонятъ телятъ.
Створіння, -ня, с. Твореніе, тварь.
Уїсти, уїм, уїси, гл. Съѣсть, поѣсть достаточно. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить.
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай.
