Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освічувати

Освічувати, -чую, -єш, сов. в. освіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є... освічує верби й вишні. Левиц. І. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВІЧУВАТИ"
Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Жовті́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.
Зана́дитися, -джуся, -дишся, гл. Понадиться. Заносились кури та й позгризали пуп'яночки. Камен. у. В той садок до яблук занадився сокіл і каждої ночі об'їда яблука. Рудч. Ск. І. 158. Занадився мелник та до мелнички. Грин. III. 654.
Навси́дячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки. Ном. № 8600.
Нагина́ння, -ня, с. Нагибаніе. Желех.
Обіхідність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.
Посудок, -дку, м. 1) = посуда. Вх. Зн. 54. 2) Утварь. Украла дещо з посудну. Н. Вол. у.
Просвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести святки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.