А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ.
Витрощити, -щу, -щиш, гл. Перетрощить.
Відчитувати, -тую, -єш, сов. в. відчитати, -таю, -єш, гл. Отчитывать, отчитать. Прийшла оце мені черга царівну відчитувати.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Голуб'я́точко, -ка, с. Ум. отъ голуб'я.
Ґуцьо́к, -цька́, м. То же, что и ґудзик 3: узелокъ на веревкѣ, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в'їзав ґуцки.
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан.
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Пішов у мандри.
Подомуровувати, -вую, -єш, гл. Докончить кладку каменныхъ стѣнъ, зданій (во множествѣ).
Прабаба, -би, ж. Прабабушка.
