Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл.
1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів.
2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску.
3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили.
4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу.
5) Усыпать, усыпать.
Гультяї́ще, -ща, м. Ув. отъ гультяй.
Зжоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться. Зжолобились двері.
Злебеда́ти, -да́ю, -єш, гл. Застигнуть, накрыть. Хочуть вони тебе узнать, тебе край мене злебедать.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Нещадимий, -а, -е. Никуда не годный, ничего не стоющій. Голь нещадима.
Одч.. Cм. отъ відчалити до відчухрати.
Попанячитися, -чуся, -чишся, гл. = попаніти. Все теє куди попанячилось і пиндючиться почало.
Приректи, -речу, -че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!»
Чкурити, -рю, -риш, гл. Скоро бѣжать.
