Бейла, -ли, м. Дурачина, остолопъ, болванъ.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.
Легкова́жити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Луна́вий, -а, -е. Больной куриной слѣпотой? Лунавий вечером нічого не видить, бо луна очі його заставить.
Молодя́, -дя́ти, с. Юноша или дѣвушка. Употребляется преимущественно во мн. ч. молодята. 1) Молодые люди. 2) Женихъ и невѣста, молодые; новобрачные, вообще молодое супружество. Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята. Ой ви молодята, молодята! не довго житимете вкупці!..
Нака́зувати, -зую, -єш, сов. в. наказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать приказать. 2) Передавать, передать словесно. Накажи братові, щоб він приніс граблі. Да далеченько мій миленький, — ніким наказать... Да накажу я свойму милому хоть рідним братком. Ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Говорить, наговорить много. Наказав стільки, що й не переслухаєш. наказав на вербі груш. или: наказав три мішки гречаної вовни. Наговорилъ невозможнаго, несбыточнаго, несообразностей.
Одв.. Cм. слова отъ відвага до відв'язуватися.
Старостів, -това, -ве Принадлежащій старостѣ. Стоїш коло старостової хати.
Ужати, ужну, -неш, гл. Сжать часть чего нибудь.
