Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Довіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. дові́рити, -рю, -риш, гл. 1) Довѣрять, довѣрить. І батькові не довіряв. 2) Испытывать, испытать. Я довірив попа, який він.
Захвоста́ти 2, -та́ю, -єш, гл. Защелкать, захлопать кнутомъ въ воздухѣ.
Їхній, -я, -є. = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Перейшов у їхню віру.
Ме́рзлий, -а, -е. 1) Мерзлый, замерзшій. Захотілось мерзлого в Петрівку. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзле́нький.
Обперти, -ся. Cм. і. обпірати, -ся.
Островя́ниця, ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли.
Поторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Поторговаться. Купив, не купив, а поторгуватись можна.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу!
Тяжиновий, -а, -е. Сдѣланный, сшитый изъ пестряди.
