Бісик, -ка, м.
1) Ум. отъ біс.
2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Послала йому бісика очима.
Дари́ця, -ці, ж. Подарокъ. Всім дівчатам запродував, а своїй Паулиці даром давав, даром, даром, дарицею.
Єзуїтський, -а, -е. Езуитскій.
Лісови́на, -ни, ж. Лѣсное дерево.
Незбожно нар. Безбожно.
Паркан, -ну, м. Заборъ. Ударим з гармати як грім по небі, щоб ся паркани поздрігали.
Пойменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать. Росказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх.
Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця.
Стравний, -а, -е. 1) Удобоваримый.
2) Съѣстной, съѣдобный.
