Водопійло, -ла, с. = водопій. І ручаї шумлять проміж горами звірятам польовим на водопійло. Круг водопійла в балищах кочують татари з кіньми, вівцями й волами.
Дале́кість, -кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувшії носом на сизу далекість. Вона все дивиться пильно-пильно в сипі далекости.
Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Миха́йлик, -ка, м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали.
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Надувся, як півтора нещастя. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость.
Половиця, -ці, ж. = полова. Вівсяної половиці та й не хоче їсти.
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала.
Цицьковий, -а, -е. Грудной. У мене дитина цицькова, то не можна на місто піти. цицькове́ теля. Теленокъ сосунъ.
Черевича, -чати, с. Преимущ. во мн. ч. черевичата. Башмачки.
Шанк, -ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере танком, Андрій біжит, бере збанком.
