Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Доню́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. доню́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Донюхиваться, донюхаться. Собаки донюхались та й ззіли.
Жаберина, -ни, ж.
1) Лягушечья икра.
2) = жабуріння 1.
Накі́льчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накі́льчитися, -чуся, -чишся, гл. Проростать, прорости.
Повгонити, -ню, -ниш, гл. Вогнать (многихъ).
Порозмантачувати, -чую, -єш, гл. Растратить, промотать (во множествѣ).
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув.
Уїжно нар. Сытно, досыта. Хоч не в'гжно, так у ліжко.
Чемера, -ри, ж. = чамара. На чемері собольовій золоті шнурки.
Шаланда, -ди, ж. Родъ рѣчного судна: плоскодонная лодка, иногда носъ и корма не острые, а прямые, четырехугольные.
