Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Зачу́ти Cм. зачувати.
Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка.
1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах.
2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур!
Ля́бдати, -даю, -єш, гл. Болтать.
Огневиця, -ці, ж. Медиц. горячка.
Скатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого.
2) Казнить. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували.
Старчиха, -хи, ж. Нищая. Донесуть люде, що прибула якась старчиха. Ум. старчи́шка. Старчишка впросилась ночувать.
Хвель, -лю, м. ? Дивного хвелю чоловік.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Одпустив бич од ціпилна. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Ум. ціпи́льничко.
