Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крів'яний

Крів'яний, -а, -е. = крівавий. Вічка крів'яною стали. Мнж. 6. Куди тягли Саливона, — крів'янії річки. Грин. III. 638.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРІВ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРІВ'ЯНИЙ"
Барилочко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Безчережний, -а, -е. Не очередной, не соблюдающій очереди. Стій ти, безчережна! Лохв. у.
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Закухарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заняться стряпней.
Ківетора, -ри, ж. Половина тальби. Шух. І. 182.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл. 1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016. 2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Палка, -ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. палочка.
Піхурка, -ки, ж. Тропинка для пѣшеходовъ. Вх. Зн. 49.
Понажений, -а, -е. Привыкшій къ чему, разлакомившійся. Я горілки не п'ю, а на вино понижений. Волч. у.
Пранці, -ців, м. см. пранець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРІВ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.